ЖИТТЯ

Чоловік посеред ночі почав вuганяти мою маму на вулицю з нашого будинку. А все через те, що

Я досі не можу повірити у те, що сталося тієї ночі. Ніколи б не подумала такого про свою рідну маму.
День почався з того, що до нас у гості приїхала моя мама.

Вона мешкає у селі й тому привезла для нас багато гостинців. Домашній сир, м’ясо, молоко, трошки консервації та багато іншого. Довелося її зустрічати на машині. День був звичайний. Чоловік поїхав на роботу, а ми з мамою залишилися вдвох. Я готувала вечерю та слухала новини про життя у селі, про своїх колишніх однокласників, які там залишилися та про сусідів. Загалом стандартний набір тем для розмов після того, як довго не бачилися. У більшості повторили все те саме, про що вже переговорили через телефон до цього.

Але якось непомітно моя мама перекрутила розмову на мого чоловіка. «Ну як ви живете, не сваритесь, все у вас нормально?» – цікавилася мама. Я не знала, що їй відповідати та до чого вона веде. В нашій родині, як й у будь-якій іншій. Буває по всякому. Звісно ж, що не обходиться без суперечок. Але загалом ми ладнаємо та поважаємо один одного. «Мені тут на днях приснився поганий сон про вас,» – продовжила мама після мого пояснення. – «Спитала у нашої баби Галини, так вона сказала, що це на розлучення». Я не знала, що відповісти.

Реклама

Баба Галина – це наша місцева ворожка, або принаймні вона собі зробила таку славу у селі. Люди говорили, що то неправда, але час від часу всі до неї забігали за порадою та для того, щоб вона погадала на картах. «Та й на картах вона побачила недобре про тебе та чоловіка. Ти уяви собі, вона тільки подивилася на бубнового валета, як одразу назвала його ім’я,» – запевнила мене мама у правдивості джерела своєї інформації. Майже пів години мені довелося заспокоювати маму, що в нашій родині все добре й не потрібно за нас переживати. Здавалося, що я її переконала.

Вечір пройшов нормально. Лише за вечерею мама дивно дивилася на чоловіка й була трошки мовчазна. «Напевно втомилася у дорозі,» – подумала я. Після того, як ми з’їли все, що я приготувала за день, то розійшлися по кімнатах. Час був вже пізній.

Але посеред ночі я почула крики мами та чоловіка. «Щоб я вас більше тут не бачив!» – кричав мій чоловік до мами, а вона відповідала йому такими словами, що краще їх тут не писати. Я одразу побігла на голос. Не розуміла, що сталося, а чоловік випихав маму за двері.

Мені ледве вдалося їх заспокоїти. Лише після того, як я розвела їх по різних кутках, тобто по різних кімнатах, я по черзі вислухала їхні версії нічних подій. Першим був чоловік.

«Ти уяви, я прокинувся, щоб попити води та пішов на кухню. Проходжу повз кімнату, у якій спить твоя мама, й чую якесь швидке шепотіння. Крізь трошки відчинені двері я побачив, що у кімнаті палають свічки, а перед ними стоїть наша з тобою весільна фотографія. А твоя мама у цей момент щось шепоче та виливає на фото якусь рідину. Мені стало ніяково від побаченого. Я вірянин, і щоб у моїй квартирі таке відбувалося. Я не хочу брати гріха на душу. Нехай повертається до себе додому зараз же,» – говорив чоловік. Останні слова про повернення мами додому він спеціально сказав на всю квартиру, щоб мама сама їх почула.

Потім я пішла до мами у кімнату. На підтвердження слів чоловіка там дійсно стояли свічки та наша весільна фотографія, яка до цього висіла в коридорі. Мама почала виправдовуватися. «Я ж тобі говорила про мій сон. Ось баба Галина й порадила мені почитати молитви перед вашим фотом та побризкати святою водою. Сказала, що після цього всі негаразди з вашої родини підуть геть».

Великих зусиль мені коштувало посадити їх за стіл та пояснити, що сталося. Вона попросили один в одного пробачення. Але маму я попросила більше такого не робити.

Реклама

Також цiкаво:

Close