Чоловік прийшов та заявив, що йому потрібна «перерва» в наших стосунках. Ось що з цього вийшло

Прожили в шлюбі з чоловіком ми майже сім років. В нас все завжди було добре. Росте також синочок, якому всього-на-всього три з половиною рочків.

Сина народити вдалося далеко не з першого разу. Я довго не могла завагітніти. Але коли все таки побачила позитивний тест на вагітність, то разом з чоловіком були на сьомому небі від щастя.

І все, здавалося б, в нас добре. Чоловік працює, я займаюся дитиною та будинком, звичайна щаслива сім’я. Але одного дня чоловік прийшов та заявив, що він втомився від такого життя з нами, йому це все в печінках сидить, і тому він вирішив пожити на орендованій квартирі.

Я близько п’ятнадцяти хвилин стояли роззявивши рота та не розуміючи, що відбувається. Буквально день назад в нас все було добре, ми були такою ж сім’єю, як і зазвичай, а тут на тобі. Втомився.

Проте я не влаштовувала скандалів та істерик. Він тихо зібрався та пішов. А я залишилася сама в квартирі з дитиною. З нашим спільним сином.

Виникла величезна проблема – я не працювала, адже чоловік наполягав на тому, щоб я займалася сином та побутом, а так як він заробляв більш, ніж достатньо, це не створювало проблем.

Подруги жаліли мене та намагалися всяко підтримувати. В хід пішли стандартні розмови про чоловіків-козлів, що всі вони однакові, і що точно мій чоловік знайшов собі іншу. Я слухала подруг, розуміла, що вони хочуть підтримати мене, проте голова моя була зайнята іншим.

Я зателефонувала на минулу роботу, з якої пішла, коли завагітніла. І дуже мені пощастило, бо ж в них виявилася вільна вакансія якраз така, що підійде мені. З роботою питання вирішила, залишилося лише вирішити, що робити з сином, в садочок ж він не ходив.

Моя мама погодилася посидіти з онуком перший час, поки я не стану більш-менш міцно на ноги, проте попросила грошей на їжу сину, бо ж в неї пенсія маленька, на себе в притик вистачає, а інші витрати, на жаль, не потягне. Тому я позичила грошей в подруги до першої зарплати.

А де чоловік, спитаєте ви. Не з’являється та не телефонує, відповім вам я. Його не цікавить, як ми, на що живемо і як себе почуваємо. Бог з ним, я, але за сина переживання хіба відсутнє? Чи в нього син був лише так, для галочки, в список завдань «хорошого сім’янина»? І, звісно ж, фінансово він нам не допомагав. Тому через деякий час я подала на аліменти.

Пройшло трохи часу, і я зрозуміла, що нарешті живу щасливіше. Життя стало якесь яскравіше, чи що. Як вам пояснити? Ну, наприклад, я нарешті перестала псувати своє волосся та весь час висвітлюватися до блондинки, в той час коли обожнювала себе в саме своєму натуральному кольорі, я світла шатенка. Перестала використовувати парфуми, які так обожнював мій чоловік, але які я не любила. Тоді я зрозуміла, що я все робила так, як того хотів чоловік, як йому подобалося, а не так, як хотілося мені.

Тепер я вільна жінка і можу робити все так, як хоче моя душа. Вдягатися, фарбуватися та в принципі любити себе. Чоловік так і не зателефонував та не з’явився. А потім я дізналася справжню причину його бажання взяти «перерву» в наших відносинах – висока брюнетка, з якою він сидів в ресторані та воркував. Було помітно, що вони з нею вже дуже давно. Я чомусь не здивувалася. Напевно, підозрювала, що хтось в нього є. Але не стала сильно злитися. Ні, звісно, він розчарував мене таким своїм вчинком, але сенс злитися та витрачати свої нерви та здоров’я на нього, правда ж?

Тому я просто подала на розлучення та продовжила жити далі. Як тільки до нього прийшла повістка в суд – прибіг додому як миленький. Сказав, що вже усвідомив всі свої почуття, розібрався в собі та, виявляється, дуже нас любить й просив забрати заяву з суду. Проте я також усвідомила всі почуття до нього та розібралася в собі. Я розповіла йому, що знаю про коханку, бо бачила їх разом та вигнала з квартири.

Нас розлучили, чоловіку призначили аліменти на сина, і тепер ми щасливо живемо з синочком, а тато навіть не думає хоча б телефонувати сину, якого він «так довго чекав».