Куми жінки бідкаються, що ж жінка тепер робитиме? Вони досі не можуть повірити, що таке могло статися з їх родичкою. Чоловік знайшов собі нову пасію, а жінку просто взяв і вигнав зі свого життя. А Надії вже не мало – 50 років. Вона навіть не знає, куди тепер податись. Мама жінки живе в селі. «Мабуть, і поїде до мами. Куди ж їй ще їхати?», – нарікають родичі.
Надія прожила з чоловіком 30 років. Жилося їй як за кам’яною стіною, горя не відала, проблем не знала.
Палко та сильно покохавши свого майбутнього чоловіка, жінка вийшла заміж за нього ще в досить юному віці. Згодом, через декілька років вони з її обранцем переїхали в столицю зі свого маленького містечка. Справи чоловіка все потроху йшли вгору, а Надя тоді навіть не закінчила свого навчання, хоч як її мати не вмовляла. Та й коханий жінки не наполягав, щоб вона продовжувала вчитись. Зараз він успішний бізнесмен, але і це не врятувало їхнє щастя.
Жінка жила собі не знаючи горя. Вона і за собою доглядала, і за будинком, керувала прислугою, завжди одягалася, як з голочки та була присутня разом з чоловіком на різних заходах. Загалом жила, не бідувала, хоч і не працювала жодного дня.
Діточок в подружжя не було, на жаль. Хоч як Надія не просила, чоловік ніяк не погоджувався і навідріз їй відмовляв. Скільки вона б його не вмовляла, все було марно, а згодом і сама зрозуміла, що без дітей не так вже й погано живеться. З дітьми постійно стільки мороки, недоспаних ночей, не дивлячись навіть чи то дитина дворічна, чи п’ятнадцятирічна. Краще все ж таки жити для себе, у своє задоволення, тим більше, якщо все одно не можеш переконати коханого.
Але вся ідилія сімейного життя розбилася вщент, коли чоловік повідомив про розлучення.
Згодом стали відомі ще гірші новини. Виявляється, Надя не має права претендувати ні на яке спільно нажите майно. Все, що було зароблено під час їхнього шлюбу, не має юридично до жінки ніякого відношення. Ось, наприклад, квартира в столиці, виявилось, була переписана на матір чоловіка, щоб та її згодом подарувала сину. На заміський будинок та два автомобілі Надія теж не може ніяк претендувати.
Якби жінка постаралась та довела цю справу до кінця, вона б добилась свого, але в Надії нема ні сил, ні найменшого уявлення, як це зробити. Всі справи у їхній сім’ї вирішував чоловік, жінка не знає навіть, як заплатити за комунальні послуги.
Надії остогидла столиця, та все, що з нею пов’язано. Певне доведеться і справді їхати до матері. Благородний та щедрий чоловік вирішив дати їй 20 тисяч, та купив квитки до матері, щоб вона змогла почати своє життя спочатку. Та на ці гроші, навіть у селі, довго не проживеш.
Спочатку Надя хотіла поїхати на ці гроші відпочити, але родичі почали її просити, мовляв, що ти робиш, у тебе ж є мати, про яку треба піклуватися. Тому жінка і вирішила взяти все, що їй дав її вже колишній чоловік, і поїхати до матері у пошуках кращої долі.
Та, коли Надія їхала в поїзді, вона таки задумалась: Де ж вона могла помилитись? Коли вона стала на цю криву стежку? І що ж тепер їй робити далі? Невже все забути? Чи таки спробувати відбудувати своє щастя?
