В мене 3-тя група крові. В моєї доньки 4-та, а в чоловіка друга. Всі ці 14 років свекруха стверджує, що саме через 4-ту групу крові доньки, вона не рідна моєму чоловіку. Мовляв я нaryляла та oбмaнюю її дорогого синочка.
З самого народження доньки вона те й робить, що сидить в чоловіка на вухах та розповідає про те, яка я погана і як обманюю його. А почалося все з того, що я просто не сподобалася їй в якості невістки. Ну не такою була, як вона собі уявляла. Ось і вирішила відірватися на дитині і придумати байку, що доньку я нібито нагуляла.
Як тільки я народила та приїхала додому свекруха прийшла до нас додому та, поки я годувала дитину, почала переривати всі документи, які ми привезли з собою з лікарні. Спершу вона не знайшла нічого, за що б могла зачепитися. Прийшла ще раз, саме тоді, коли до нас прийшла патронатна медсестра. Тоді вона знову перерила всі документи, а потім залетіла в кімнату, де була я, донька і медсестра та закричала:
-Це не мого сина дитина! В неї 4-та група крові! А в мого синочка 2-га! Зізнавайся, де нагуляла?!
-Пані, заспокойтеся. Група крові не обов’язково буде батькова. Вона може бути як мамина, так і передатися від будь-якого родича. Це генетика, така можливість існує, так само як і все інше. – заспокоювала свекруху медсестра.
-НІ! В нас в усіх група крові передавалася одна й та ж! Такого не може бути, щоб в «онуки» була 4-та!
-Заспокойтеся, Анжела Ярославівна. В мене 3-тя група крові, в деяких моїх родичів була 4-та. – підключилася я.
-Не заспокоюся! Я доведу, що ти нагуляла дитину і тепер на сина мого хочеш свого виродка повісити!
От так і почалися ці всі роки скандалів. Спершу чоловік не слухав матір, а потім вона все таки проклювала йому мозок до того, що він почав в це вірити.
Зараз чоловік вимагає експертизи ДНК, яку планує робити за гроші, які візьме з сімейного бюджету. Це мене дуже обурює, бо ж працюю зараз я одна, він після скорочення не шукає роботу і взагалі нічого не робить. І ще й на свої примхи хоче гроші, які я так важко заробляю. Все на мені і його забаганки також.
А тим більше, як я це поясню Юлі? Вона дівчина доросла, в неї зараз перехідний період, їй важко і без того, а якщо ще доведеться взяти в неї аналізи, щоб провести ДНК, то уявіть, що вона може перенести і яку психологічну травму вона отримає. Я не хочу такого.
Я сказала чоловіку, що раз він настільки мене не поважає та не любить свою доньку, то я подаю на розлучення і вже тоді зробимо ДНК через суд, щоб призначили йому аліменти. Не в іншому випадку. Чоловік одразу зам’явся, не знав що казати. А я що? А я подала на розлучення. Там він пред’явив все таки свою претензію щодо доньки. Суд вирішив зробити ДНК за рахунок чоловіка, і тоді він мусив займати гроші.
Зробили ДНК і виявилося, що дитина його, в чому я ні краплі не сумнівалася. Йому призначили фіксовану суму аліментів. Тому йому довелося шукати роботу, нарешті за стільки часу. А я рада, що втерла їм всім носа. Хоча свекруха тепер впевнена, що ДНК куплене. Ну що зробиш? В таких людей на все знайдеться відмовка і пояснення, яке буде зручне для них.
Донька перенесла це спокійно. Вона також хотіла заткнути бабцю, бо ж неодноразово чула від неї, що Юля байстрючка і взагалі не мала народжуватися на цей світ. Я рада, що ми тепер вільні від цих неадекватних людей.
