Чоловік заявив мені, що наш син не від нього, бо «таких» дітей в їхньому роду ніколи не було, всі були розумними, а «мій» син не підходить для їхнього роду

-Ой Валю, ти би знала, як я наплакалась! – бідкалась Яна подрузі. –Не розумію, як бути далі та що робити… Ну як, точніше знаю що робити: документи на розлучення подаю, а далі ростити Юрка самостійно. Переїду до мами, хоча та не буде рада таким гостям, як ми, ну але не вижене рідну доньку в скрутній ситуації.

-Чекай-чекай, Яно, – заспокоювала жінку подруга. – Що сталося? Яке розлучення? У вас ж все було добре нещодавно. Ще й на нашій дачі збиралися на шашлик, то все було прекрасно. Що за цей період могло трапитись?

-Як тобі сказати… Остап заявив декілька днів тому, що, бачте, Юрко не від нього! Ти собі це уявляєш? І ще сказав, що він це підозрює вже близько 4-рьох років.

-Тобто? Як це? Юра не від Остапа? – здивовано перепитала жінка.

-Та від Остапа він, від кого ж ще?

-Хух, добре, а то я щось не так зрозуміла. А з чого такі дурні думки в його «світлу» голівоньку полізли?

Взагалі Яна та Остап були досить звичайною сім’єю. Жили начебто нормально, спокійно, кохали один одну і були батьками 4-літнього Юрка. І саме з останнім були проблеми. Він мав певні проблеми зі здоров’ям в плані неврології. Юрко був гіперактивним, завжди нервувався, пізніше інших дітей почав ходити та говорити. І ніхто не розуміє причину. Вагітність та пологи пройшли дуже добре, а чому Юрко такий, ніхто з лікарів точно сказати не може.

Через постійні поїздки до лікарів та обстеження Яна так і не пішла на роботу після декрету, не було на це часу, бо потрібно займатись дитиною. Результатів від цього мало, а от грошей йде багато. А Остап з сином так і не зблизився. Це ясно, бо він не приділяв маленькому уваги та не допомагав Яні з вихованням спільної дитини. Остап ще до одруження не приховував того факту, що він не хоче дітей і завжди захищався, тому одразу зрозумів після того, як Яна заявила, що вагітна, що батько точно не він.

-А нічого, що ніяка контрацепція не гарантує 100% захист від вагітності?

-Для нього певно такого не буває, щоб не захистило. Тут ще й приїхала з-за кордону сестра Остапа з чоловіком. В них є донька, яка молодша від Юрка всього на чотири місяці. Ми зібрались в свекрухи всією ріднею. І ти уявляєш собі? В свої чотири вона і читає по складах, і пазли складає, і віршики розказує, і ляльками усвідомлено грає, прямо таки сюжети їх дій складає. Вундеркінд, іншими словами. Ми як повернулись додому, то Остап наче озвірів та почав дико кричати на нас з сином.

-Йой, але чого ж? Через доньку сестри?

-Я теж дуже здивувалась і запитала, що не так. І знаєш що він мені сказав?

-Ну, що, не тягни.

-Виявляється в нас, а точніше в мене, бо Остап себе татом Юрка не вважає, дитина не така як всі. А точніше, цитую: «В нашому роду ніколи не було деб1лів». А вони з його золотою сестрою «породисті», світила науки, відмінники і взагалі най-найкращі. Як почула це, перше слово, яке з’явилось в моїй голові, – це розлучення. Таке терпіти я не збираюсь.