Так склалися обставини, що Оля виховувала свою дочку сама. Ситуація, як у більшості дівчата: перше кохання і дівоча наївність. Коли дівчина дізналася, що вагітна, хлопець одразу її кинув. З того часу, він не разу не попадався їй на очі. Але ця ситуація зробила дівчину набагато сильнішою. Вона змогла збудувати собі кар’єру і паралельно виховувала достойно дочку.
Оля працювала навіть у декреті. Адже розуміла, скільки потрібно коштів на усілякі дрібнички, а допомоги чекати ні від кого. Відкрила свій інтернет-магазин, працювала від ранку і до ночі. Так і жила роботою й дочкою. Марічка росла на очах. Їй все довкола було цікаво.
Якось при обстеженні у Марічки діагностували пухлину. Оля об’їздила з дочкою усі найкращі клініки міста. Знайшла в інтернеті найкращих лікарів країни. Але усі боялися братися до операції, адже під загрозою було життя Марічки. Лише закордоном змогли б зробити таку операцію. Але сума там непідйомна. Це Олю не зупинило. Дівчина оформила у банку кредит, дещо позичила у друзів та родичів. Але і тієї зібраної суми було недостатньо. Помаленьку Оля почала опускати руки та втрачати надію.
Якось до дівчини підійшла медсестра з порадою. Сказала, що кожного тижня у їхню лікарню приїжджають різні заможні люди, які обирають декількох діток, яким допомагають матеріально. Для Олі це стало останньою надією. Вона ладна була йти на все, заради одужання своєї дочки.
Цього тижня до них завітав Олег Андрійович. Він має по всій країні свої виробництва автозапчастин. П’ятнадцять років тому він втратив свою маленьку дочку. На ті часи не було можливості вилікувати хворобу, навіть кошти ніяк не могли врятувати ситуацію. Після цього випадку він дав слово, що до кінця життя буде допомагати діткам. Першою, хто його зустрів у лікарні це була Оля.
Вона коротко розповіла ситуацію своїм переляканий голосом. Олег Андрійович запросив її у кабінет головного лікаря, щоб обговорити все детальніше. Жінка трошки заспокоїлася, і в спокійному тоні розповіла абсолютно все. Чоловік пообіцяв, що через два дні дасть результат. Адже вирушає в інше місто по роботі. Тому, коли приїде скаже, що вирішив стосовно її дочки.
Цих два дні здавалися Олі, як ціла вічність. І от телефонний дзвінок. Жінка одразу підняла слухавку й почула такі слова:
– Доброго дня. Я стосовно операції вашої донечки. Нам варто зустрітися сам на сам. Я одразу хочу Вас заспокоїти. Будь-які фінансові витрати Вашої дочки, я беру на себе, але при одній умові… Розповім при зустрічі.
Жінка надзвичайно зраділа. Швиденько одягнула пальто й помчала на зустріч. Олег Андрійович не збрехав. Він зі всім допоможе Олі. Але поставив одну умову – Оля повинна почати з ним зустрічатися. З першого дня вона не виходила з його голови. Її прекрасні голубі очі, турботливість та мила зовнішність. Він признався у почуттях до Олі. Жінка звісно погодилася, адже дуже хотіла, щоб її дочка нарешті одужала.
Минуло два місяці. Операція закордоном пройшла успішно. Олю з Марічкою відпустили додому. Олег Андрійович ні на хвилину не відходить від них. Оля починає звикати до чоловіка, навіть появилася симпатія. Олег запропонував жінці заручитися.
Оскільки у жінки був негативний досвід, вона боялася йти на такий серйозний крок. Гадала, що її знову залишать самою. Але Олег проявляв свою увагу та турботу щохвилини, як до Олі, так і до Марічки. Відповідно заслужив на згоду жінки.
Сімейне життя у них було, як і у всіх: моментами сварки, непорозуміння, потім знову примиренням і все по кругу. Можливо через те, що Олег був старший на вісім років від Олі. Тому їхні думки часто розходилися. Але все ж таки їм вдалося побудувати міцну сім’ю. Через рік Оля завагітніла.
Вона вдячна долі за те, що послала їй такого чоловіка. Адже жінка за ним, як за кам’яною стіною.
Марічка одразу почала називати Олега Андрійовича татом. Та й чоловік не мав нічого проти. Згодом Оля народила синочка. У них тепер справжня міцна сім’я, в якій панує кохання, щастя взаєморозуміння і повага один до одного!
