Уявіть собі мені приходить повідомлення «Я для тебе п0мер» від близької людини, яка п0мерла для мене багато років тому.
Сталось це декілька днів тому. Мене тоді це навіть розсмішило, і оскільки ситуація була більш смішна, ніж драматична, я вирішила відписати: «Хіба може померти те, що вже мертве?». Але не встигла, тому що мене заблокували.
Загалом, розпочалось все з того, що цей друг попросив мене допомогти його дівчині й перечитати та відредагувати усю її дипломну роботу. Хто працював редактором, то й знає, що це не така легка робота, а витрачати кілька годин безкоштовно й через це недосипати зовсім не хотілось, тому я назвала йому ціну і тут у мій бік понеслися образи про те, яка я меркантильна і невдячна.
Пригадую, була схожа ситуація, але з чоловіком, з яким ми тільки познайомилися. Ми переписувалися і тут він мене питає:
– А чого б тобі зараз хотілось найбільше?
– Найбільше, взагалі, хотілося б, щоб у всьому світі був мир долар знову був по 8 гривень. А просто зараз хочеться мені піци та нових окулярів, бо мої вже зовсім зносилися. У мене з зором проблеми.
У відповідь я отримала дуже довге повідомлення. Тому викладу його суть я дуже коротко: ах ти, меркантильна, тобі ж тільки й треба, що гроші. Я думав, що ти не належиш до тих, хто буде за копійки свої ноги розсувати, але ти ж така, як і всі. Єдине, що тобі потрібно – це гроші. Я добре посміялась з цього повідомлення і хотіла написати, що він забув, що потрібно чекану монету, але вирішила не провокувати його ще більше.
Я розуміла, що трапляється зі мною таке надто часто й вирішила запитати у подруг, як же потрібно фліртувати, щоб тебе корисливою сук*ю не називали, а вони мені та пояснили: «Ох, Оксан, а ти у своєму дусі. Не можна чоловікам казати, що ти хочеш чогось матеріального! Ти повинна була городити йому про те, як хочеш гуляти з ним вітряними полями, грати у сніжинки, пристрасно цілуватися кожну хвилину й займатися любов’ю у лісі, бо готель, будинок і все за, які потрібно платити, то це вже меркантильна с*ука хоче!»
Друга ж моя подруга сміється і розповідає подібну історію: «Он до мене недавно один довго писав і потім такий каже: «А давай сьогодні зустрінемось», я й не проти, але ж після нічної, цілий день на ногах (вона лікарем працює) і думаю запропоную йому у кафе сходити. Все одно 6 вечора буде, особливо ніде не погуляєш, та й зима, холодно, і не хотілось мені гуляти, втомлена була. А він мені пише, що я його розвести на гроші намагаюсь, що я така-сяка, що каву потрібно заслужити, погуляти, закохатися, а тоді й на каву можна!»
Недавно редагувала дещо для знайомого. Зайняло це години дві й у відповідь на виконане прохання він мені скидає картинку: «Дякую», та хоч би 20 гривень на шоколадку скинув. Знає ж, мій номер і де я живу, але у голову це звісно йому не прийшло.
Я належу до тих жінок, що мають достатньо грошей, щоб забезпечити себе життям, про яке багато хто мріє і мені для цього не потрібен чоловік. Я можу йти додому і купити собі хоч букет роз, хоч кілограм шоколаду. Але я знаю, що гроші – це не папірці, якими я можу вихвалятися. Це те, що робить мене та мою самооцінку. Як на мене, то меркантильними можна вважати тих, хто думає, що все буде для них безкоштовним, а не тих, хто тверезо оцінює свою роботу й просить за неї плату. Я вважаю, що платити за себе – нормально і плачу за всі послуги, що мені дають, не вважаючи це героїчним вчинком.
Якщо ви берете чиїсь послуги чи знання, то платити за них – нормально. Пригощати когось за свої гроші теж нормально. Купувати комусь у подарунок квіти чи дорожчі подарунки – нормально.
Просто, багато людей забувають, що з допомогою кави у холодну пору краще виразити свою турботу про іншого, подарувавши шоколадку, інший відчуватиме твою вдячність. А скинути комусь кошти – це подякувати за витрачений час, сили та знання.
