Чому раніше не з’явився? Коли мама хворіла?

Нічого немає гірше, ніж втрачати рідних людей. Аня, маленька дівчинка, якій довелося багато витерпіти, стати самостійною і дорослою. Одного разу, дівчинка повернулася зі школи і дізналася, що її мама померла, а її тепер виховувати взяла бабуся.

Ця новина була такою сумною, що дівчинка була пригнічена, як і її бабуся. Складно передати всі ті почуття, що долали її, однак варто було взяти відповідальність і за свою бабусю, якій теж ставало все гірше і гірше. Батька вона не знала, а мама ніколи не говорила про нього. Та й питати вже не особливо був час і бажання.

В один із днів дівчина повернулася додому, де її зустріла сусідка тітка Маша і повідомила їй про те, що бабусю відвезли в лікарню, а Аня може спокійно пожити у неї. Сім’я у тітки Маші була велика – троє синів, маленька дочка і кіт, який відразу ж полюбив Анюту. Так вона прожила з ними близько двох тижнів. У сім’ї діти її тепло прийняли і завжди були раді з нею проводити час. А потім померла бабуся. І постало питання про мою подальшу долю.

Ніхто не хотів, щоб мене відправляли в Інтернат, але тітці Маші не дали мене вдочерити, бо у неї і своїх було четверо дітей. І ось, коли доля вже була визначена, то тітка Маша згадала про свою двоюрідну сестру. З чоловіком вони вже давно мріяли про дитину, але поки у них нічого не виходило. Тому було досить одного дзвінка, щоб тітка Олена приїхала б до них. Незабаром була оформлена опіка, а Ані належало покинути рідний дім і почати нове життя. Анюта важко переживала переїзд, а ще більше переживала в період адаптації.

Але тітка Олена і дядько Михайло тепло до неї ставилися, тому дівчина швидко звикла до нового життя. Вони прийняли  її як рідну дочку, дбали про неї. Правда, в один прекрасний день до них прийшов чоловік, який представився, як Віталій, і сказав, що є батьком Анюти. Він повернувся з намірами забрати дівчинку. Але хіба хтось збирався її віддавати? Тепер, коли дівчина звикла до нової родини, вона не могла швидко побігти до першого зустрічного, який назвався її батьком. На прохання Віталія вона сказала досить грубо:

– А де ти був раніше? Коли хворіла мама, коли хворіла бабуся, де весь цей час був ти ?!

Зрозуміло, він сподівався, що дочка тут же прилетить до нього, але вона лише відвернулася від нього, бо той момент, коли вона потребувала в ньому найбільше, його не було з нею поруч. Хіба можна вважати батьком того, хто не готовий був розділити горе разом з нею?

За матеріалами: optim1stka.ru, 1zoom.ru