Декілька років тому я зустрічався з однією дівчиною, вона мені дуже подобалася. Та одного разу вона сказала, що я заохочую злuдні, бо я допоміг голoдній дитині!

Мені 30 років, і я бізнесмен. Зараз я зустрічаюся з дуже милою, доброю та гарною дівчиною. Я думаю про одруження, та ще декілька років тому я вже не сподівався зустріти гарну дівчину, а все через одну особу, яка просто підірвала мою віру в те, що жінки ще не перевелися.

Тоді мені було 27, і я тільки починав власний бізнес. У мене не було досить серйозних стосунків, і я тоді ще й не замислювався про сім’ю, попри, здається, підходящий вік. Я завів собі сторінку на сайті знайомств та періодично ходив на побачення.

Одного разу мені написала дуже гарна дівчина, схожа на модель, до того ж вона обіймала гарну посаду, тобто, у 25 була не просто гарною та освіченою, а ще й встигла зробити кар’єру. Звичайно, вона мені відразу дуже сподобалася.

Ми декілька разів зустрічалися. Просто ходили на каву, нічого такого. Через деякий час я зрозумів, що в неї, напевно, багато кандидатів на «вакансію» її хлопця, і вона просто обирає кращого. Вона часто залишала без відповіді мої повідомлення або відмовлялася ходити на побачення, тож я зрозумів, що моя кандидатуру точно не в числі фаворитів. Та я намагався привернути її увагу.

Одного разу, коли я зовсім цього не чекав, Марина (та сама дівчина модельної зовнішності) сама написала мені та запросила на побачення. Вона розповіла, що в неї якісь негаразди на роботі, і весь тиждень був дуже напруженим. Дівчина сказала, що хотіла б розслабитися та не думати про проблеми та запросила мене на побачення в один із кращих ресторанів нашого міста. Звичайно, я погодився.

Ми зустрілися в парку, щоб недовго погуляти до того часу, на який у нас був замовлений столик у ресторані. Ми просто ходили та розмовляли, Марина скаржилася на негаразди на роботі, на шефа, який не хоче втілювати її ідеї в життя та вважає їх «провальними», як тут до нас підбіг хлопчик. Він був у чистому одязі та нормально виглядав, проте було помітно, що він бідний. До того ж, мені здалося, хлопець був дуже голодний.

Хлопчик попросив у нас 20 гривень, сказав, що йому не вистачає на гамбургер, а він так хоче їсти. У мене в гаманці були тільки крупні купюри, проте я не хотів «вдарити обличчям у бруд», тому дістав 200 гривень та два хлопчику, та ще й сказав, щоб він купив собі 4 гамбургери, а не один. Але після того настрій у Марини нібито погіршився.

Ми зайшли до ресторану, зробили замовлення, а коли офіціант відійшов, я запитав у Марини, у чому справа, може, я її чимось образив. А вона сказала, що я заохочую злuдні, бо я допоміг голoдній дитині! Марина продовжила: вона вважає, що кожен має платити за себе, що в цього хлопця точно є батьки, тому вони повинні забезпечувати свою дитину, а не плодити «злидні». Дівчина повідомила, що їй навіть стало бридко через мій вчинок.

Я зачекав, доки принесуть замовлення, навіть підтримував розмову, хоч мені стало все зрозуміло про Марину, і, як не дивно, вона відразу перестала мені подобатися. Вона продовжувала розповідати про свою роботу, скаржитися на начальника, тому навіть не помічала, що я не відповідаю. Марина заказала декілька дорогих страв, одне з найкращих вин, тому поїла з задоволенням. Коли наш стіл опустів, вона попросила офіціанта принести рахунок, а я уточнив, що рахунок повинен бути роздільним.

Тоді Марина здивовано підняла брови, і коли офіціант пішов, сказала, що я маю заплатити й за неї, що справжні чоловіки завжди платять в ресторані. А тоді я нагадав її слова, що кожен повинен платити за себе, й узагалі, це вона мене запросила в ресторан, а хто запросив, той і платить, так що їй пощастило, що я вирішив заплатити за себе. Після цього Марина заблокувала мене в соцмережах, та я більше не прагнув спілкуватися з нею.

Зараз я зустрічаюся з дуже гарною дівчиною, яка точно готова допомогти всім, хто того потребує. З Анною я познайомився в дитячому будинку: вона була там волонтером, а я спонсором. Ми зустрічаємося вже рік, і скоро я зроблю їй пропозицію.