Десь за смітником голосно плакав малюк, подружня пара прискорила крок – вони повинні його знайти! – Цікава притча про те, як Ангели рятують нас

Оля дізналася, що вагітна після того, як розійшлася зі своїм хлопцем. Оскільки минуло вже декілька місяців, він не повірив, що дитина може бути його, та й не потрібні були йому діти. Аборт робити було вже пізно, тож і в Олі не було вибору.

Молода вагітна дівчина почала часто випивaти. Не слідкувала ні за своїм здоров’ям, ні аналізів не робила, щоб дізнатися, як там малюк. Олі було все складніше з кожним місяцем. З найманої квартири її вигнали за несплату, з роботи погнали, бо була вагітна, працювала дівчина неофіційно, тож і поскаржитися їй було нікому.

Довелося винаймати кімнату в комуналці, сусіді там були не дуже гарні. Та згодом дівчині стало все одно, вона й сама була не проти «хuльнути».

Та з дитиною, попри всі ці обставини, все було добре. Адже малюка оберігав Ангел.

– Привіт, малюку. Я твій Ангел Охоронець.

– А від кого мене тут охороняти, я ж і так в безпеці. І все в мене є, тільки мама чомусь плаче кожного дня. Скажи, Ангеле, з нею все добре? Яка вона?

– Не переживай, дитино. Усі дорослі іноді плачуть. Вона дуже молода та гарна. Вона чекає зустрічі з тобою.

Минуло ще декілька місяців. І настав час зустрітися малюку з мамою.

– Ангеле, здається, у мами сьогодні поганий день, вона плаче й плаче.

– То нічого. Чи ти готовий вже зустрітися з нею.

– Так, Ангеле, я готовий. Але я не хочу робити мамі боляче, їй не буде боляче?

– Буде, але зовсім трохи. Ти, головне, будь мужнім і не здавайся.

– А як там, у тому світі?

– Зараз тут зима, тут дуже гарно, все вкрите снігом і аж сяє.

Оля відчула, що щось не так. Та все сталося дуже швидко. Малюк справді не хотів, щоб мамі було погано, тож через декілька годин Оля вже тримала свого новонародженого сина. Та наступного вечора молода мати одягла сина, загорнула в пелюшки й понесла кудись.

Малюк почав хвилюватися, та Ангел його заспокоював.

– Ось тепер все буде добре, – приговорювала Оля. – Ти зрозумій мене, я ще зовсім молода, мені ще рано мати власних дітей. А тобі навіть боляче не буде. Ти просто заснеш. Головне, не кричи, добре?

І Оля опустила малюка до смітника. Він спокійно собі лежав, та згодом почав замерзати.

– Ангеле, а мама скоро повернеться? Мені вже холодно.

– Так, так, скоро. Ти головне не засинай, кричи якомога голосніше.

– Та ні, мама ж наказала спати.

– Благаю тебе, малий, не спи.

У будинку поряд загорілися перші вікна. У квартирі на сьомому поверсі сварилася подружня пара. Чоловік намагався заспокоїти жінку, яка кричала та голосно ридала.

– Ти що не розумієш?! Ми ніколи не зможемо мати власних дітей.

– Люба, не ми перші, не ми останні. Якось воно буде.

– Що значить «якось буде». Я так і знала, що ти не хочеш мати дитину. Тобі просто байдуже, все байдуже. І я байдужа.

– Кохана, я дуже хочу дітей. Проте, якщо не дав нам Господь, значить, так треба. Я просто говорю тобі заспокоїтися. Все ще буде добре.

– Постривай. Нам терміново треба піти… кудись.

– Що ти маєш на увазі? Куди це?

– Давай просто пройдемося.

– Добре, якщо ти так хочеш, але пообіцяй мені заспокоїтися.

– Та спокійна я, спокійна, скоріше.

Коли пара вийшла з під’їзду, жінка відразу направилася до смітників. Чоловік йшов за нею. Її начебто хтось вів прямо до дитини.

– Чуєш? Здається, дитина плаче.

– Точно, дивися на всі боки, треба скоріше її знайти.

Десь за смітником голосно плакав малюк, подружня пара прискорила крок – вони повинні його знайти!

А малюк вже замерзав. Біля нього не було нікого, навіть Ангела, тож йому було дуже страшно, він почав голосно плакати.

– Ангеле, де ти був? Я так довго тебе кликав.

– Відійшов у справах. Та зараз усе добре.

– Ангеле, скажи, де моя мама?

– Вона вже йде, уже поруч. Дивись, ось вона.

Подружжя було шоковане побаченим. Жінка швидко підхопила малюка на руки.

– Він давно вже тут. Майже замерз. Які холодні руки. Швидше в будинок!

– Ангеле, це не моєї мами голос.

– Та, ні, малюку. Це саме голос твоєї справжньої мами.

І справді на руках у справжньої мами було тепло й спокійно. Малюк невдовзі заснув, з посмішкою на обличчі.