Дідусь мого чоловіка був адвокатом і коли він запропонував нам підписати шлюбний контракт в обмін на велику квартиру, як подарунок на весілля, ми не задумуючись погодилась!

Мій чоловік справжній лис! Так-так, вам не почулося. Я вважаю свого чоловіка надзвичайно хитрим, тому що вибудовувати всі ті схеми та плани для того, щоб не втратити квартиру, просто не можливо без цієї риси характеру!

А річ у тім, що дідусь мого чоловіка, що завжди був одним з найбагатших та найрозумніших людей у нашому місті та видатним адвокатом, який сам вирішував, з якими справами йому хочеться працювати, запропонував нам у подарунок квартиру, але з однією умовою. Ми прочитали контракт й не знайшли у ньому нічого поганого, оскільки головна умова полягала у тому, що той хто вирішує покинути родину залишається без нічого, а іншому – все.

Ми спочатку вагались, адже, можливо, ми були не дуже досвічені у цих контрактах і боялися зробити помилку, але коли Артур Сергійович показав нам ті хороми, у яких ми будемо жити, то ми й забули про всі страхи!

Разом ми щасливо з чоловіком прожили 20 років. Наш старший син має ось-ось одружитися, а менша донька їде на навчання до столиці, тому тільки ми залишилися один в одного, тоді й почало діятися щось дивне з моїм чоловіком. Я здогадувалася, що він мав другу жінку й бажав би зі мною розійтися, але це були лише здогадки, які згодом підтвердилися.

Згодом, моя подруга надіслала фото, де якась молода дівчина сидить на колінах у мого чоловіка й цілує його. Всі мої здогадки підтвердилися, але це мене й не сильно здивувало чи засмутило, тому влаштовувати скандали, чи йти з дому я не стала. Я вирішила, що він першим зробив крок до повної руйнації шлюбу, то хай і він починає життя з чистого листа.

Чоловік був зовсім іншої думки й чомусь вирішив, що заповіт складений на нас обох і він зможе з легкістю відсудити у мене мою квартиру, все-таки він рідний онук, а я ніхто. Він, напевно, й забув про умову, яку ми підписали у шлюбному договорі, або вважає її недійсною.

Ну що ж, я вирішила просто спостерігати, як він намагається вижити мене з дому своїми дурними витівками. Інколи, навіть безглуздими. Оскільки ми давно припинили сприймати один одного, як пару й любов зникла, то це приносило мені лише сміх. Наприклад, при прибиранні, я неодноразово знаходила її елементи одягу, а при пранні на одязі сліди помади. Вони, напевно, розраховували, що я незабаром не витерплю й втечу з дому, але я давно знала про їхні стосунки й не збиралася нічого з цим робити.

Скажу чесно, що мене здивувала по-дитячому хитра поведінка мого чоловіка. Дівчину я зовсім не звинувачую, тому що розумію, що вона молода й ще мало, що розуміє у житті так, як ми, але від чоловіка, якому вже більше 40-ка років – це виглядає, як мінімум, смішно.

Єдине, що мене дійсно засмучує, це усвідомлення того, що більше 20-ти років я витратила на життя з чоловіком, який не може навіть взяти на себе відповідальність за свої вчинки.

Я все ще чекаю від них нових хитрощів, бо старі мене вже не дивують. Все ж цікаво, скільки їм часу буде потрібно, щоб усвідомити, що я про все знаю і квартиру їм не отримати?