Я була йому вірною, а він повірив якомусь водію. Не хочу перед ним випpaвдoвуватись. Життя без любові – це кaтopгa

Ми з сестрою близнючки, але за характером дуже різні. Я ще змалечку люблю всього добиватися сама, а Каріна завжди шукала чиєїсь допомоги.

У школі ми навчалися добре. Сестра постійно зубрила підручники, а мені потрібно було зрозуміти матеріал, щоб його запам’ятати. Після закінчення школи я вступила на юридичний факультет, а сестра пішла навчатися на вихователя дитячого садка в технікум. Їй не дуже хотілося паритись над наукою, тому, щоб задовольнити батьків, вступила, куди найлегше. Тим більше у тата в цьому технікумі працював шкільний товариш.

Каріна не планувала працювати ні дня. Вона все шукала чоловіка з квартирою, машиною та грошима, щоб «прийти на все готове». Їй таки вдалося вискочити заміж на останньому курсі. У Сергія було все, що хотіла Каріна.

Натомість я закінчила навчання у ВУЗі, отримала ступінь магістра. На останньому курсі до мене став залицятись хлопець, що на два роки менший від мене. Костя мав солідний вигляд, тому різниця у віці була непомітною. Він уже декілька років не міг наважитися підійти до мене. А тут злякався, що я закінчу університет, і ми більше ніколи не побачимося.

З закінченням університету життя в студентському гуртожитку було неможливе, тому потрібно було шукати квартиру, адже власного житла у мене немає. Костя запропонував жити разом. Він вдень ходив на пари, а вночі влаштувався нічним сторожем. І копійка капала, і був час, щоб готуватися до семінарів.

Я влаштувалася до приватної юридичної компанії. Через брак досвіду мені не доручали серйозних завдань. А мені хотілося розвиватися у своїй професії. Я її дуже люблю.

Через рік нашого спільного життя ми вирішили зареєструвати шлюб у РАЦСі, але гучної гулянки не влаштовували. Нам же потрібно відкладати гроші на власне житло. Це сестрі моїй потрібне все на блюді, а я хотіла добитися всього власними силами.

Коли Костя закінчив навчання, у нього вже був бізнес-план на відкриття своєї справи. Він зумів мене переконати, що зібрані на той момент кошти краще вкласти в справу, щоб з часом можна було заробляти на житло.

Ми довго сперечалися на цю тему, але все-таки я здалася, бо нудна робота з перебирання паперів мене зовсім не влаштовувала. Я бачила себе першокласним юристом.

Уже через декілька тижнів нам дали згоду в банку на видачу кредиту для відкриття власної справи. До нас підтягнувся ще один Костін товариш, який теж мав деякі заощадження. Тепер ми були підприємцями. Приміщення ми орендували. Костя надавав послуги нотаріуса, а ми з його товаришем Артемом надавали людям юридичну підтримку в різних життєвих ситуаціях. При необхідності відстоювали права своїх клієнтів в суді.

Потроху справи йшли вгору. Вже за два роки ми погасили кредит, а ще через рік вирішили взяти іпотеку на житло. Коли ми отримали ключі від нової двокімнатної квартири, я стрибала від радості.

В цей час сестра часто стала заходити в гості. Вона завжди одягалася стильно. Я ще ні разу не бачила на ній одну й ту ж кофточку два рази. Кожна з нас добилася того, про що мріяла.

Якось вона приїхала до нас в офіс в обідню перерву. Артем з Костею пішли в кафешку за кавою, а я швиденько зробила гарячі бутерброди для легкого перекусу.

– Яка ти щаслива! – заявила Каріна. – Дивлюсь я на вас із заздрістю. Все у вас в злагоді разом. У нас з Сергієм все не так. Він постійно на якихось зустрічах, конференціях, у відрядженнях. На мене у нього зовсім немає часу. Я йому потрібна тільки вночі та як супровід на світських заходах. До мене залицяється його водій, але я не можу бути з ним. У нього ж нічого немає. Я не зможу жити в бідності.

– Я гадала, що про таке життя ти й мріяла. Ти ж завжди говорила, що не мусиш працювати, бо чоловік повинен забезпечити дружину всім необхідним.

– Так, про таке я мріяла, але хотілося б хоч капельку любові та тепла отримувати від чоловіка.

– Ну, тут, сестричко, треба обирати й правильно розставляти пріоритети. Хочеться любові, шукай її, а хочеться грошей, то терпи зневагу. Не так вже й погано заробити на все своїми силами. Від цього і стосунки зміцнюються. Так що ти подумай.

Каріна випила з нами кави й задумлива поїхала додому. Йшов час. Сестра не приймала ніяких кардинальних рішень. Десь через півроку одного недільного ранку, коли ми хотіли відіспатись, ще о 7 ранку мене розбудив дзвінок у двері. На порозі стояла Каріна.

Я запросила сестру на кухню, заварила каву й готова була її слухати, бо помітила, що вона розгублена та збентежена.

Виявляється чоловік вигнав її з дому. Його водій залицявся до Каріни, а вона йому відмовила. Він за допомогою фотошопу зробив компрометуючі фото сестри з якимось чоловіком в інтимній атмосфері. Її Сергій не став розбиратися, бо таких, як Каріна, виявляється, черга стоїть. Він навіть не дав їй речі забрати. Вона змогла зібрати лише невеликий пакет з найнеобхіднішими речами.

– Пустите мене до себе пожити? Я влаштуюся на роботу та буду самостійно винаймати житло, щоб вас не обтяжувати. Тепер я не буду шукати багатства, хочу зустріти справжнє кохання. Стільки часу втратила даремно.

Звичайно, ми прийняли сестру. Костя обіцяв допомогти з працевлаштуванням. Сама для себе подумала, що ось і «прийшла на все готове». Але добре, що і Каріна це розуміє. Головне, мати правильну ціль в житті.