Ця історія почалася з новим навчальним роком, коли Ганна Андріївна знайомилася зі своїми новими учнями — першокласниками. Вчителька помітила на передній парті милу дівчинку з рудими косами, вона їй когось дуже нагадувала. Весь день жінка не могла зрозуміти, де вона бачила цю дитину раніше. Увечері, за переглядом фільму вчителька згадала, що в класі її коліжанки навчається ну дуже схожа на сьогоднішню красуню дівчинка, її, здається, звати Наталія, вона на рік старша, але діти виглядають як сестри.
Наступного дня Ганна дізналася, що її нову ученицю звати Катя, і вона живе тільки з татом. Батько приводить і забирає дитину завжди вчасно, без запізнень і на вигляд досить серйозний чоловік.
Під час перерви вчителька молодшої дівчинки запросила на каву свою подругу — вчительку другого класу. За чашкою кави жінки розговорилися, мова відразу зайшла про двох схожих дівчаток.
“Наскільки мені відомо, в Наталі повна сім’я, тато і мама, вони часто приходять разом за неї до школи, та й батьківські збори не пропускають. На вигляд не бідні люди, які гарно доглядають за дочкою. Дитина у них завжди чиста, охайна. Але, знаєш, я як сьогодні побачила твою ученицю, яка заходить в інший кабінет, то вже хотіла підійти та спитати, куди це моя Наталія йде, але потім вона повернулася до мене обличчям і я зрозуміла, що то мала Катруся. Діти дійсно дуже схожі!” – розповіла вчителька.
“Треба дізнатися в нашої директорки, а раптом вони сестри, хоча, я думаю, нас би попередили, та й діти ніби не вітаються, старша до меншої на перерві не заходить”.
Після завершення занять колеги направилися в кабінет директора, бо цікавість їх не залишала у спокої. Однак начальниця порадила їм не лізти в чужі справи, а займатися безпосередньо навчальним процесом. На цьому розмова була завершена.
Так, вже пройшла половина року, а схожі дівчатка наче не звертали увагу одна на одну. Дивною була поведінка їхніх батьків — тато Каті проходив повз них, швидким кроком, опустивши голову вниз, а батьки Наталі навіть не дивилися в його бік.
Таку картину складно було не помітити двом зацікавленим вчителькам, але за наказом директорки вони не могли ніяк втручатися в особисті справи дорослих людей, тому все, що їм залишалося — це обговорювати ці події між собою.
Пройшов рік навчання, під час канікул в житті дівчаток сталися кардинальні зміни, про які треба було розповісти всім у школі. Наступного року, на шкільній лінійці Ганна Андріївна зустріла своїх учнів та помітила усміхнену Катрусю, яка відразу підійшла до не і та радісно сказала: “У мене з’явилася сестричка, її звати Наталія, і вона зараз тут, її клас стоїть в іншому ряду”.
Вчителька відразу зрозуміла про кого йде мова, бо двох рудих дівчаток, та ще й таких схожих одна на одну в школі більше не було.
Пізніше директорка розповіла всім вчителям історію, яка зачепила кожного. Виявляється, що дві сестри не знали одна одну, бо їхня мама обидвох залишила в дитячому будинку. Старшу Наталію вона народила, коли їй було 19 років, і відразу ж відмовилася від доньки, бо хотіла ще насолодитися молодістю. На щастя, дівчинку забрав старший брат горе-матері та виховував її як рідну. А молодша Катруся народилася через рік, вже від іншого чоловіка, тоді жінка залишила дитину, але довго з чоловіком не прожила, знову захотіла ще погуляти.
Тоді Катя залишилася з татом, який і приводив її до школи, але йому було завжди соромно за свою дружину-зозулю, і тому він постійно опускав очі при зустрічі з родиною Наталі. Врешті-решт, чоловік не витримав і попросив їх забрати до себе Катю, бо коли вперше побачив сестер, якого вразила їхня схожість. Катруся далі живе з батьком, він не зміг відмовитися від неї, бо дуже сильно любить, але тепер рудоволосі сестрички знайомі й часто навідуються в гості одна до одної.