“До мене має приїхати брат з Волині, він сам з глибокого села, нічого не розуміє, дypнyвaтuй трохи, відразу по ньому видно, що село. Але тітка дуже за нього просила, як-не-як двоюрідний брат, щоб я його по Києвy поводив, красиві місця показав, а раптом він десь тут роботу знайде або навіть зможе покорити якусь київську мадам і одружиться з нею”

Звісно, такою новиною Сашко вирішив поділитися зараз зі своїми найближчими друзями — колегами по офісу, де він працював не більше пів року, бо влаштувався відразу після університету. Вони були такими ж молодими та зеленими, як він, тому у кожного язик по-своєму підвішений. А тим паче попереду на них чекав обід, тому цю тему вони збиралися ще довгенько обговорювати.

⁃ Я знаю для нього чудову кандидатуру. Нашу керівничку Аліну. Вона замість того, щоб нам укази роздавати, буде командувати коровами, на якій частині поля краще пастися!

⁃ Ні, краще нехай собі Злату забирає, а то вона ніяк не може вгомонитися, все шукає когось багатого, а тут такий бідняк! Він то точно її заміж покличе, на відміну від всіх тих багатіїв!

⁃ Ой, ні, тоді вже краще Аню, давно пора їй свій манікюр спиляти й трішки свиней погодувати!

Хоч і жарти колег дійсно були для нього смішними, та розчарування від того, що брат приїде, нікуди не зникало, тому що ж його гостювання припадало на вихідні, коли відбувалось найбільше веселощів, а зайвий догляд за цим «колгоспником» ніяк не вписувався у його плани. Але таки вирішив Сашко, що нічого скасовувати не буде, веселощі з друзями по розкладу, нічого, якщо вже один тиждень він трохи посоромиться через брата.

Сашко та його брат Олег з‘явилися з запізненням і відразу викликали смішки у друзів міського хлопця. Дівчата хоч стримували себе, а хлопці й зовсім у голос сміялися від сільського вигляду Олега. На ньому була звичайна футболка та джинси, які давно вийшли з моди. Пострижений він був теж, як стриглися хлопці у них у місті років 10 тому. Лише одна Аліна не хотіла сміятися з хлопця, розуміла, що він не звик бути модним, та й не потрібно йому було це, тому й друзів намагалась втихомирити, але все будо даремно.

Найбільше сміху викликав сільський хлопець, коли почав танцювати. Не звикли у місті, що хтось може так активно рухатися й закидати угору руки. Навіть сусідні столики почали з нього сміятися. В один момент Сашко не витримав і посадив його біля себе й сказав, щоб він зайвий раз нічого не говорив та не підіймався. До кінця хлопець сидів сам не свій, було видно, що настрій у нього зіпсований. Тоді й Аліна вирішила хоч трохи врятувати ситуацію і покликала хлопця танцювати вальс.

⁃ Ти, мабуть, теж думаєш, що я селюк і все не так роблю?

⁃ Та ні, не думаю, просто тобі не потрібно було починати дослідження міста з такого місця, тут багато людей, які не зрозуміють тебе. Я от розумію, я сама не місцева була, приїхала сюди вчитися, а недавно на роботу влаштувалась, живу з Анною, яка працює з твоїм братом.

⁃ Ну, місто мені брат пообіцяв показати завтра.

⁃ Не вірю я, що після скільки випитого він хоча б в обід підніметься. Тому якщо цього не станеться, ти можеш подзвонити мені, я тобі місто покажу, вставати мені легко, я багато не пила сьогодні.

Зранку Аня підняла на сміх подругу, яка повідомила, що йде показувати місто Олегові. Найбільше вона наполягала на тому, щоб подруга їхала з ним коровам хвости крутити, якщо не хоче за нього всюди платити, бо було відразу зрозуміло, що Олег не з багатих. Їй прийдеться навіть за його обід заплатити, тому що у нього телефон кнопочний, а не смартфон, як у кожного з них. Аліна не стала слухати подругу і таки відправилась по свого сільського товариша.

Аліна таки взяла з собою чимало грошей і подумала, що недаремно, тому що хлопець був одягнутий у стару курточку та кросівки, у яких йому мало б бути холодно. Насправді Олег не дозволив дівчині заплатити за себе, а навпаки оплатив їй каву та смачний тортик. Розмовляти з ним будо набагато приємніше, ніж з більшістю її друзів у місті. Окрім того, що хлопець був хорошим господарем, він багато читав, любив ту ж музику і фільми, що й сама дівчина.

Ввечері ні дівчина, ні хлопець не хотіли прощатися. Їм сподобалось проводити час разом, але наступного дня хлопець мав їхати, тому пообіцяв дівчині, що тільки добереться до ноутбука вдома, відразу їй напише.
Так і сталось. Олег поїхав у неділю зранку і лише ввечері знайшов дівчину у соціальних мережах і написав їй. Якби не його улюблені слова у повідомлення, то дівчина б і не зрозуміла, що то він, адже у нього було лише три фото, і всі вони були дуже поганої якості. Вони почали переписуватися щодня до ночі й незабаром зрозуміли, що дуже сподобалися один одному, пішли й повідомлення про любов та тепло.

Минув місяць їх милих листувань в інтернеті, як Аня відкрила двері незнайомому красивому чоловікові, який покликав Аліну. Спочатку перша дівчина навіть не впізнала у цьому модному та красиво одягненому чоловікові того самого «колгоспника», лише Аліна відразу впізнала ці добрі очі та посмішку. Він їй сказав, що по дорозі все пояснить, нехай вона швиденько одягається і поставить десь цей великий букет троянд, бо у нього вже не залишилось сил у руках, щоб його тримати.

Аня взяла на руки важкий букет, поки подруга побігла збиратися і не могла повірити, що перед нею той самий хлопець, адже тепер він був її ідеалом.

Всю дорогу Аліна не могла змовчати й розповідала, як скучила за ним, навіть не помічаючи, що їде у дорогому авто.

Уже у кафе хлопець осмілився їй пояснити, що насправді він має свій великий бізнес, живе під Києвом, мав чимало стосунків, і всі з них були невдалі, тому що дівчата шукали у ньому вигоду.

«Тоді я і попросив у брата, щоб він підіграв мені, розповів всім, який я дурнуватий та сільський, і він мене так мав познайомити з іншими. Я розумів прекрасно, з чого сміються твої подруги, й скажу чесно, що для мене вони виглядали не менш смішно, але я стримав себе.

Коли ти покликала мене на танець, серце вже тьохнуло, але я не хотів його слухати. А після нашої прогулянки все стало надто очевидно. Я закохався у тебе, але спішити не наважився. То, Аліно, ти хочеш стати моєю дружиною?»

Аліна не могла повірити, що потрапила у якусь казку. Мало того, що її хлопець, у якого вона закохалась виявився багатим, та ще й він просто зараз пропонував їй одружитися.

⁃ Я буду сумувати за тим добрим сільським хлопчиком, з яким я познайомилась, — лише спромоглась відповісти Аліна.

⁃ Він і досі буде з тобою, просто тепер у моднішому одязі.

Незабаром пара відсвяткувала пишне весілля, і всі друзі були ошелешені від змін Олега, які сталися за цей час. Лише дві подруги Сашка ніяк йому не могли пробачити, що він правду раніше не відкрив, адже поруч з ними ходила їхня мрія, а тримала її Аліна, яка закохалась у простого хлопця з села.