Навесні Галині Василівні виповнилося 62 роки, пройшло півроку з моменту, коли її чоловіка поховали. Подружня пара прожила разом 36 років. Старший син жінки вирішив забрати маму до себе, у нього двоє діток росте, буде за ними доглядати, та й жінка не проти. Пані Галина не заперечувала, бо самій в хаті було сумно — все нагадувало про її покійного чоловіка.
Внуки були раді, що бабуся приїхала і багато часу проводили з нею, а та їх водила до школи, забирала додому та часто з ними гуляла по парку. Здавалося б, чого ще не вистачає 62-річній жінці, живе поруч з родиною, в достатку, на старість літ — ідеальний варіант. Але Галина Василівна думала інакше.
Жінка була вдячна синові, але смуток щоразу давав про себе знати, вона все ще хотіла мати поруч людину, з якою вони були б одним цілим, з ким можна просто посидіти біля телевізора та обговорювати всі на світі новини, адже з дітьми так не поговориш.
Одного дня, коли пенсіонерка забирала старшу онучку зі школи, у коридорі вона зустріла високого, статного чоловіка свого віку, він також чекав закінчення уроку. Чоловік перший почав розмову:
“Добрий день! Здається, раніше я вас тут не бачив. Ви чекаєте на онука чи внучку?”, – усміхаючись спитав незнайомець.
“Старша внучка вчиться в цьому класі. А не бачили мене, бо я тільки два тижні, як переїхала жити до сина. Ну а ви, на кого чекаєте?”.
“У мене тут онук. До речі, я Петро, буду радий познайомитися з чарівною леді”, – простягнув руку чоловік.
Пані Галина також представилася і якраз пролунав дзвінок, діти вийшли з класу, і вони направилися до виходу.
“У мене є до вас пропозиція, пані Галино, давайте зустрінемося сьогодні у нашому місцевому клубі для людей похилого віку, ви ж знаєте про такий?”.
Звичайно, жінка вперше про такий чула, але удала, що знає й обіцяла прийти.
Вдома вона розпитала сина про той клуб, дізналася адресу та розповіла про Петра. Син відразу насторожився та навіть розізлився на маму, яка у свої 62 роки на побачення зібралася!
Так, жінка майже кожного дня проводила хоч декілька годин зі своїм новим кавалером, її синові він не подобався, і він був розчарований та сердитий на маму, адже та вже не забирала дітей зі школи та не проводила з ними весь свій час. Галина Василівна на його злість тільки посміхалася і казала, що відчуває себе з Петром так, ніби вони все життя разом прожили.
“Але ж ще навіть року не пройшло, як тато помер!” – не витримав син.
Але почуття були сильніші, ніж його крики, і вона сказала: “Він запропонував мені розписатися, я сказала, що не можу, бо має пройти рік від смерті чоловіка. Петро сказав, що почекає і хоче жити разом до того часу. Сподіваюся, ти не будеш проти, щоб твоя мама була щасливою?”, – сказала пенсіонерка.
Її син тільки махнув рукою, нічого не сказавши.
З того часу вже пройшло два роки, Галина Василівна знову вийшла заміж, вона щасливо живе зі своїм Петром, а от син до тепер злий на неї, спілкуються вони тільки на свята.
