Життя навчило телефонувати перед тим, як раніше повертатися з відрядження!

Раніше я завжди відмовлялась від відряджень, і так на роботі довго була, а тут ще їхати на такий довгий термін. Тепер наш син виріс, вступив в інститут і грошей нам тепер потрібно було більше, тому я і почала погоджуватися на відрядження. Ми з моїм колегою відправлялися на три дні у сусіднє місто, за годин 6 їзди від нас. Я наперед наготувала чоловікові багато їжі, попрощалась, він навіть не хотів пускати, хоч і ненадовго і відправилися.

Ми з Дмитром, моїм колегою, впоралися раніше зазначеного терміну з всіма задачами й вирішили, що не будемо тут лишатися з ночівлею, виїдемо ввечері та вже зранку будемо дома, то ще й зможемо відпочивати цілий день, а не у заторах стояти.

– Ой, Дім, це дійсно хороша ідея! Я вже за своїм Антоном так скучила! Впевнена, що і він радий буде!

– Може, ти йому подзвониш?

– А навіщо? Сюрприз зроблю!

– Так приїдемо ж пізньої ночі! А ти сама маєш розуміти.

– Та ну тебе, мій то не такий! Він мене любить. Знав би ти, як він не хотів мене відпускати у відрядження! Зараз, мабуть, телевізор дивиться і доїдає їжу, наготовлену мною!

– Звісно, ваша це справа, наполягати я не буду.

Поки ми їхали, я собі думати почала про те, яка ж молодь зараз пішла. От ми у молодості, як закохаємось, то й під вінець ідемо, а вони обмінюються партнерами… Жах! От, навіть, мій син, ми його так виховували, а він все одно уже з третьою дівчиною зустрічається і кожну з них любив! От ми з чоловіком, як познайомилися, як закохалися, то й досі душа у душу живемо. Звісно, не всім так щастить, дехто і розлучиться кілька разів, але то і не страшно.

Додому я повернулась майже о першій годині ночі. Я не стала стукати, у мене свої ключі були, відкрила двері, тихенько увімкнула світло й обомліла. На підлозі стояли жіночі туфельки, не мої, надто високий каблук. Огляділа прихожу, а там ще й жіноче пальто яскраво-червоного кольору. Все стало зрозуміло: чоловіка потягнуло на молоденьких. Недаремно ж, всі колеги говорять про кризу стосунків, а я їм не вірила, думала, що у нас все ідеально. Дурепа! Але як же він міг зі мною так вчинити?

Ноги самі понесли мене на кухню. Здогадки лише підтверджувалися – на столі стояли свічки, цукерки та пляшка шампанського з двома келихами.

Не знаю, що тоді на мене найшло, але я вхопила у руки сковорідку і прошипіла: «Зараз, козел, ти доброї прочуханки отримаєш! Молодої йому захотілось!»

У нашій спальні нікого не було. Мене це ніяк не зупиняло, і я пішла перевіряти інші кімнати у пошуках невірного чоловіка.

У кімнаті сина від яскравого світла я почула зойки.

– Мамо? Ти чого тут? Ти ж мала в обід бути? – промовляв здивовано і розгнівано син – Так, вийди, я зараз тобі все поясню.

Ми вийшли на кухню і почали розмовляти.

– Ти чого наперед не зателефонувала, що приїдеш? – говорив він, а я лише чула стукіт серця у своїй голові, перенервувалась. – Я б підготувався і такого б не сталося…

– Зачекай, де твій батько?

– А, тато, та він сказав, що ти у відрядження поїхала, а сам пішов до дяді Віті, ти ж знаєш, що вони там в карти грають. Ти цього не любиш, от він і вирішив піти, поки тебе немає, щоб ти не засмучувалась. А вони ж грають ледь не до ранку, то я вирішив, що ми поки з Олею тут побудемо… А тут ти увірвалась! Мамо, ти, якщо хочеш раніше приїхати, то хоч попередь. Бо всіх у незручне становище поставила!