ЖИТТЯ

Ми зі свахою вирішили жити разом, а одну з квартир віддати дітям

Так сталося, що моя подруга зі студенських років стала моєю свахою. Ми обоє були здивовані та задоволені. Адже ніколи на таке не сподівалися, хоч зв’язок завжди підтримували, вітали одна одну зі святами, запитували як справи. Коли наші діти одружилися, ми по справжньому поріднилися.

Діти ж після весілля поїхали за кордон, заробити грошей на квартиру. Минуло чотири роки і вони повернулися, не лише з грішми, а й з новиною, що ми станемо бабусями. Ми були раді, діти ж почали пошуки квартири, але для цього їм потрібно було десь зупинитися. Вони ніяк не могли вирішити у якої з мам залишаться. І ми з свахою вирішили, що ми зїдемся в одну квартиру, а діти нехай живуть окремо. Ми не бачили причин не спробувати. Діти були здивовані, але ми перечислилиїм ряд переваг.

Ось переваги, які ми побачили в нашому плані:

Реклама

Самотність: У нашому віці знайти партнера непросто, тому жити питання разом здавалося ідеальним варіантом.

Попередній досвід: У студенські роки ми знімали одну квартиру, незважаючи на те, що у нас були складні характери, ми чудово уживатися.

Спільні заняття: Спільне проживання позбавило б нас нудьги. Ми могли б прибирати, готувати і планувати культурні заходи, щоб не проводити занадто багато часу в приміщенні.

Фінансова стабільність: дві пенсії краще ніж одна.

Так і вирішили, хоча реальність виявилася іншою. Так як вирішили жити в свашиній квартирі, бо у неї ближче до магазинів, аптек і поліклініки.

Перша розбіжність стосувалася кількості речей, які я мала взяти з собою. Коли я почала переносити свої речі, моя подруга засмутилася, стверджуючи, що у мене забагато речей. У нас не було місця для всього, але я взяла лише найнеобхідніше.

Ми вирішили це питання, мої речі були спаковані на балконі.

Спочатку мені здавалося, що моя сваха змушуює мене почуватися гостею, я почувалася не комфортно. Зрештою, я навчилася відпускати.

Спільне життя виявилося нерівним. Мені постійно доводилося прислухатися до неї, оскільки вона була домінуючою домогосподаркою.

Крім того, ми виявили, що наші харчові вподобання відрізняються. Я мовчала, довіряючи смакам свахи, і ми готовили, те, що хоче вона.

Інша проблема, я сплю коли тиша.  А сваха спить з увімкненим телевізором, та ще й хропить. . Постійний шум дратував мене.

Недоліки почали затьмарювати переваги. Ми намагалися миритися і знаходити компроміси, і відчували, що  врешті-решт ситуація досягне свого кінця.

Дуже добре, що наші діти нарешті придбали своє житло, і вже перевозили речі. Нас же запитали, чи ми житемем окремо чи разом. Якщо разом то вони знайдуть нам квартирантів, на мою квартиру. Ні-ні ми житемем окремо.

Дійсно які б чудові відносини не були, люди повинні жити у власних домівках, за власними правилами. Краще бачитися частіше, ніж жити разом, ризикуючи зіпсувати дружбу.

Ми розїхалися і наші стосунки одразу покращилися.

Реклама

Також цiкаво:

Close