Доля зіграла злuй жарт, та квартира бабусі потрапила в руки кoлишньої невістки

Середина 80-тих. Село. Жили там чоловік з жінкою. Було в них 2-оє дітей – два брата. З часом дружина почала пuтu, а чоловік, на підставі її n’янoк та ревнощів почав влаштовувати ckaндали. А потім ще й виявилось, що молодший син не його.

В кінці-кінців вони розлучились. Для того часу то була така сенсація, всім селом всі обговорювали. Старшого чоловік забрав з собою в місто, а молодший залишився з матір’ю в селі. Фінансових претензій один до одної вони не мали, тому розвелися досить швидко та мирно.

Після розлучення брати не бачились більше взагалі. Молодший з села ніколи не виїжджав. Вчився в школі та допомагав матері по господарству.

А згодом пішла по селу плітка, що чоловік то гарно одружився, роботу гарну має, зажив добре. В тому шлюбі в нього з’явилися дві прекрасних доньки-близнючки. Старшого ж залишили на виховання матері чоловіка. Так хлопець ріс з бабусею в двокімнатній квартирі.

Час йшов дуже швидко. Діти виросли, закінчили навчання. І тут, неочікувано для всіх, бабця помирає. Квартира дісталася старшому сину, який, власне, й проживав з бабунею. В дівчат ж було своє житло, тому ніхто претензій не виставляв.

Проте життя в старшого сина не склалося. Він не зміг знайти собі пару, взявся за нарк0тики та не працював ні на одній роботі довше декількох днів. В кінці-кінців він помер у віці 32-ух років. А за ним швидко помер й батько.

І раптом мати, яка все життя після розлучення не згадувала про сина, вирішила відсудити квартиру собі. Ну як собі, молодшому сину, який має дружину та дітей. Дружина та доньки покійного чоловіка ж не хотіли просто так відступатися, бо ж мати та не згадувала про сина, а як той помер – одразу заявилась.

Проте як би жінки не боролися в суді та як би не намагалися довести, що участі у вихованні мати не брала – суд став на сторону матері та віддав їй квартиру. Ось так вийшло в їхньому житті.