Це був ранок понеділка. Мама привела доньку у дитячий садок й допомагала їй роздягатися, доки та лепетала якісь дитячі дрібниці. Зі своїх думок маму вирвала єдина доньчина фраза: «Мамо, я коли подорослішаю, то хочу одружитися з під0ром!» Всі батьки навколо обернули погляд на маленьку дівчинку. Її фраза привернула не тільки мамину увагу. Один з татів навіть закашлявся. Варто мовчати про виховательку, яка й зовсім дар мови після цього втратила.
«Оце то так, у наш час такого не було,» – почула мама позаду від однієї з бабусь.
⁃ Доню, а навіщо тобі такий чоловік? І що це за слово таке? Ти де його почула? – запитала мама.
⁃ Ну пам’ятаєш ми вчора у кафе були, там ще дядьки за столом у суворих костюмах сиділи! То ось, коли зайшли інші дядьки, то вони сказали: «Задовбали ті під0ри!» А ті чоловіки, які увійшли у кафе, буди такими красивими, доглянутими, у яскравому одязі! Таким повинен бути мій наречений! – відповіла донька, усміхаючись.
Всі батьки навколо почали й собі сміятися з маленької дівчинки, а її мама ледь не перехрестилась після цієї розповіді.
Доки донька пішла у дитячий садок, мама йшла на роботу і думала про те, що вона таки теж бачила тих людей у яскравому одязі, й у дитини точно непоганий смак! Просто люди у нас дуже стереотипні…
