Донька написала мені лист, коли я поїхала відвідати маму!

Не так давно моя мама, уже бабуся, захворіла. Перед цим у нашому домі вже не один раз підіймалося питання про її переїзд, але вона зовсім цього не хоче, хоч і живе за 50 кілометрів від нас.

Звісно, я взяла відпустку та поїхала до неї, щоб доглянути та потурбуватися. На цьому моя частина історії закінчилась. Далі продовжить моя донька.

Коли бабуля захворіла, і мама поїхала, то ми з татом залишилися одні на «господарстві». Мені це не дуже подобалося. Я була б більш рада, якби вони двоє були з нами, але бабуля не хоче до нас переїжджати, говорить, що вдома її стіни лікують. Цього разу стіни не допомогли, тому мама взяла відпустку і поїхала до неї.

Якщо чесно, мені вже це трохи набридло, бо кожного року ми стикаємось з тим, що не можемо нікуди поїхати, бо у мами немає відпустки, вона витратила її всю на бабусю, хоча я і дуже люблю свою стареньку. Коли мені ще було 3 роки, я якийсь час жила з нею, тому що у дитячі садки мене не прийняли, а мама з татом повинні буди працювати. Вона взялася за моє виховання, багато читала мені, водила цікавими місцями й карала мене, коли я не хотіла гратися з іншими дітьми або ображала їх. У моїй пам’яті вона все ще залишається тією сильною та енергійною жінкою, хоч у неї вже немає тих сил і здоров’я, як колись.

Оскільки мама поїхала, то поручила мені приглядати за татом, саме так, а не навпаки. Він у нас особливий, скромний, добрий, але наскільки заглиблений у математику, що часто забуває про існування сім’ї. У дитинстві я на це ображалась, а зараз змирилась, а от мама досі не може до цього звикнути, тому нерідко грозиться йому розлученням, але все це тимчасово.

Отже, мама поїхала і залишала мені у холодильнику фарш, а на столі рецепт запіканки, обіцяючи, що це смачно і просто. У смакоті страви я не сумнівалась, моя мама добре у всьому розбирається, а от у тому, чи для мене це буде просто….

Хоч тато і був поглинений наукою, але годувати його все одно було потрібно, тому, повернувшись зі школи, я вийняла фарш та почала готуватися до приготування страви. З маминого рецепта я зрозуміла лише одне – вона нахабно мене обманула. Це не буде просто! Знайшла в інтернеті відео, і якось з горем, але щось таки запекла, їсти це було складно, воно було ніяким на смак, але тато поглинув цілу тарілку та ще й дякую сказав. Я сама їсти це не наважилась. А потім я ще годину витратила на миття посуду та кухні.

Загалом, мамо, повертайся швидше додому, і бабусю прихопи. Ми тут з татом скоро п0миратимемо з голоду і тобі буде потрібно рятувати уже нас.

Твоя донечка!