ЖИТТЯ

Донька навіть слухати не хотіла, що я прoти її шлюбу. Мені було ніяково бачити, як сусіди та знайомі обговopюють те, що вона одружилася з чоловіком старшим за неї та ще й з дитиною-підлітком

Ми з донькою жили самі. Її тато як тільки дізнався, що я вагітна, пoкинув мене. Я спочатку намагалася його повернути, та він навіть чути не хотів про сім’ю. А потім і взагалі переїхав у інше місто. Так ми залишились одні на цілому світі.

Відтоді всю свою увагу я перекинула на дитину. Поки ще могла працювати на основній роботі та й знаходила ще де підробити трохи грошей. Знала, що самітній вагітній жінці буде важко. Почала народжувати, як то кажуть, на робочому місці. Коли вперше взяла до рук свою донечку, то плакала від щастя. З перших днів її життя я старалася, щоб вона отримала все, що й інші дітки. По черзі з сусідкою дивилися за малими. Вона теж нещодавно народила. То вона на роботі, то я. У своїй дочці я бачила надію на свою майбутню старість.

Жили ми в маленькій квартирі, яка залишилась мені після смерті матері та батька. Коли донька підросла, то почала залишати її одну на господарстві, а сама працювала з самого ранку й до пізнього вечора. Навіть не помітила, коли моя маленька Марійка виросла. Вона сама робила домашнє завдання, сама готувалася до вступних екзаменів, навіть під час літніх канікул ще з третього класу знаходила якусь роботу. Чи то комусь у квартирі прибрати за невеликі кошти, чи відремонтувати щось з одягу на нашій старій машинці.

Реклама

В університеті Марійка вчилася на безкоштовному, та ще й отримувала підвищену стипендію. Отримавши диплом її одразу взяли працювати за спеціальністю – економіст-консультант у банку. Тоді й жити нам стало якось легше. Я перейшла лише на одну роботу. Мешкали ми як і раніше вдвох в одній квартирі.

Єдине, що мене непокоїло, так це те, що вона мало куди ходила гуляти, з хлопцями я її ніколи не бачила. А на залицяння нашого сусіда, з яким вона разом росла та гралася Марійка не відповідала взаємністю. Та одного вечора вона довго вагаючись підійшла до мене та розповіла, що вона зустрічається з чоловіком і скоро вони одружаться. В один момент я і зраділа, і очманіла, і взагалі не знала, як реагувати на таку звістку. Одразу почала розпитувати хто він, звідки, ким працює.

Андрій працював також у банку. Виявилось, що вони зустрічаються вже понад пів року. Мешкає окремо від батьків, тому Марійка зізналася, що коли говорила, що затримується допізна на роботі, то була в нього. Після нашої розмови донька все частіше залишалася ночувати в Андрія. Інколи її не було навіть по кілька днів.

Так минуло кілька місяців. А я все ще знала про обранця моєї дочки лише з її розповідей. Вона не квапила нас знайомити особисто. Мене це одразу насторожило і я почала наполягати, щоб Марійка якнайшвидше нас представила один одному. Вирішили влаштувати зустріч на наступні вихідні в нас у квартирі. Я, звісно ж, довго готувалася. Все прибрала, приготувала вечерю. Майбутні молодята прийшли разом. Тільки тут я помітила, що Андрій старший від Марійки років на п’ятнадцять.

Таке відкриття мене дещо приголомшило, хоч й намагалася не подати вигляду. За вечерею я дізналася, що він керівник відділення банку, в якому працює Марійка. А найстрашніше, що він вже має дочку від першого шлюбу, яка молодша від Марії лише на п’ять років. Коли ми залишились вдвох я не знала, що й сказати. Для мене це було якось дико. Але водночас псувати стосунки доньки мені не хотілося.

Зовсім скоро відбулося весілля. Марійка говорила, що донька Андрія Оксана було дуже проти такого шлюбу. Постійно влаштовувала істерики, а перед весіллям й взагалі переїхали жити до своєї матері. На святкуванні її не було. На моє зауваження, що це лише початок, що вона ще влаштує веселе життя молодятам Марійка сказала «Мамо, ти нічого не розумієш». Ці слова глибоко запали мені в душу. Як я, мама, яка ще недавно розуміла свою кровиночку з одного погляду тепер могла перестати її розуміти.

Зараз мені якось ніяково розказувати сусідам та знайомим про свого зятя. Я гадаю, що мене ніхто не зрозуміє, та ще й почнуть намовляти на мою Марійку. Навіть не знаю як мені звикнути.

Реклама

Також цiкаво:

Close