Донька прикриває свою лінь дитиною!

— Я не можу зрозуміти своєї доньки. Дитина вже навчається в школі, а вона досі не іде на роботу. Я вже їй прямо в очі казала, що дитиною немає чого прикривати свою лінь. Потрібно шукати роботу та іти, куди візьмуть. Вистачить вже вдома сидіти. А якщо дитина отримає декілька двійок, то нічого страшного в цьому немає. Та і займатися з нею можна після роботи. Юля вже звикла, що їй все мама допомагає робити, а що ж далі? В інститут за руку поведе? І там допомагати буде? — зітхає пенсіонерка Ніна Захарівна.

Оксана — домогосподарка. Сім’я в неї не велика, чоловік та одна дитина в другому класі навчається. Але вона вважає, що справ по будинку дуже багато. Приготувати сніданок, відправити дочку в школу, а чоловіка на роботу, прибрати будинок, застелити ліжка, зайнятися пранням, все погладити, сходити за покупками, а потім ще потрібно приготувати їсти, бо після обіду необхідно забрати Юлю зі школи. Ввечері часу на приготування їжі не буде, бо після школи вони гуляють, а після цього вечеряють та сідають за домашнє завдання.

Враховуючи ситуацію в країні в останній рік їхній графік трішки змінився, але основне залишилося, як і раніше. Цілий день вони з дочкою навчаються, Оксана допомагає Юлі та контролює процес. В основному найголовніша причина в тому, що Оксана не працює — це уроки.

Її дочка навчається дуже погано, матеріал їй дається дуже важко, зі слізьми та нервами. Вона на місці довше години посидіти не може, нічого їй не цікаво. Речення написати не може, в кожному слові робить помилку. Читає теж дуже погано, найпростіші вірші ні прочитати, ні вивчити не може. А за математику, то краще взагалі не говорити. Оксана годинами займається з нею, але результату ніякого немає.

Параграфи з навчального посібника про навколишній світ на одну-дві сторінки вони вчать по три години. Читають в голос по десять разів, а потім Юля намагається хоч щось повторити. Здавалося б, що вивчили, але якщо запитати через годину, вона вже все забула, і все розпочинається заново. Весь час зауваження, що не уважна на уроках.

Юля з самого дитинства була не простою дитиною, дуже часто хворіла, пізно почала ходити та говорити, весь час плакала, погано спала. З їжею також були проблеми, вона сама не могла добре пережовувати, тому всім давилася. Приходилося всю їжу перемелювати й по трішки давати. Враховуючи ці всі проблеми, лікарі з міської поліклініки кажуть, що вона повністю здорова.

Можливо, необхідно було, уже давно проконсультуватися у різних лікарів, у платних лікарнях. Зробити МРТ голови, і ще багато різних аналізів, які призначають в таких випадках. Але на всі ці обстеження, як дізнавалася Оксана, потрібні не малі кошти, яких у неї не було. З грошима всі ці роки в їхній сім’ї не просто. Чоловік працює на звичайній роботі в не престижній фірмі, де йому платять мало, але щось змінювати він зовсім не хоче, його все влаштовує.

Інші мами, які не працюють водять дітей по різних розвивальних гуртках, яких на даний час дуже багато. Хто на танці, хто в басейн, хто на театральні, хто в модельні. Оксана про це не думає. Причиною цьому є те, що, як раніше було сказано, грошей немає, та і часу не вистачає. Вони ледь з уроками за цілий день справляються. Сідають приблизно о четвертій годині та навчаються аж до дев’ятої, це якщо напам’ять вчити нічого не потрібно. Знайти час на гурток немає сенсу, бо тоді уроки робитися не будуть.
Дитина сама не витягне. Вони разом ледь справляться.

Ні, Оксана не жаліється. Проблема в тому, що вже не тільки мама виїдає мозок, а й чоловік останнім часом настирливо говорить про те, що грошей в сім’ї не вистачає, йому набридло все тягнути на собі, він хоче, щоб Оксана виходила на роботу, а то щось її декрет дуже затягнувся.

Він вважає, що все одно, толку від того, що вона сидить з дочкою немає. Юля буде у будь-якому випадку погано вчитися, обідом її в школі можуть погодувати, а додаткового розвитку дитина не отримує, тільки деградує, сидячи вдома з мамою, яка занадто нею опікується.

У всіх є діти, в декого навіть по декілька. При цьому жінки знаходять час для того, щоб працювати, утримувати дім в чистоті та з дитиною займатися. Мало того, їхні діти навчаються на відмінно та встигають на гуртки ходити. А мами ще й встигають за собою доглядати, в салони краси ходити. А наша Юля навіть чай сама собі зробити не може, а про їжу я взагалі мовчу. Кого ми виховуємо? Потрібно щось змінювати.

Стосунки з чоловіком в Оксани останнім часом не найкращі, вони сильно сваряться, та і розмови стали напруженими. Оксана з дочкою з однієї сторони, а батько з іншої. Йому легко говорити, він не вчить віршик по 4 години, і навіть не уявляє скільки часу і сил в неї пішло на те, щоб сьогодні Юлю похвалила вчителька. Адже вчора вони встигли поплакати, посваритися, помиритися та знову вчитися.

Батько всього цього не бачить. Прийшов з роботи, поїв, ліг на диван та заявляє, що Оксані працювати потрібно та заробляти гроші, а не вдома дурницями займатися. Дуже вже він розумний.

Чесно кажучи, Оксана не щаслива, що її доля так складається, завжди на всьому економить, на себе часу немає, кожного дня одне і теж саме, а дитина все одно розумнішою не стає. Її життя проходить з каструлями та книгами. Вона б з радістю пішла на роботу, спілкувалася з колегами, красиво одягалася, по модному фарбувалася та не хотіла б бачити цих зошитів та книжок. Але ж як тоді її дочка? Закинути навчання, легко сказати. Їй же потрібно здобувати освіту, переходити з класу в клас. А університет? Це ж так важливо.

Вийду на роботу на місяць дочка взагалі запустить навчання, а потім як з цього всього вийти. Оксана впевнена, що Юля без неї стане двієчницею. Хай краще чоловік знайде кращу роботу або додаткову та заробляє на сім’ю.

Можливо насправді це не проблема? І дитина сама може впоратися, якщо зрозуміє, що ніхто не буде з нею сидіти годинами?

Буває ж по різному, діти, у яких мами одинокі, якось же справляються. Можливо, дійсно Оксана з нічого робить проблему, бо не хоче працювати або ж просто боїться, що після такої великої паузи не справиться, та чоловік має рацію, що вона прикривається дитиною?

Чи варто виходити на роботу, залишаючи дитину на групі продовженого дня?