Наш керівник запросив весь відділ на святкування свого новосілля. Він зовсім недавно закінчив будівництво великого особняка у найпрестижнішому районі нашого міста (зрозуміти це можна було навіть по авто, які там їздили).
До керівництва нас всіх привезли звичайним автобусом. Ми відразу зрозуміли, де саме він живе, тому що давно знали його дорогий мерседес з номером 00001.
Святкували ми до пізньої ночі з величезним розмахом, але в один момент усвідомили, що всім не вистачає коньяку. Єдиноголосно вирішили відправити найдобрішого та найтверезішого з нас — Сашу. Його всі любили, тому що він ніколи не конфліктував ні з ким, і поважали, бо завжди мав свою думку й відстоював її.
Біля магазина стояв безхатченко. Наш добрий та вже п‘яний колега вирішив, що прийшов час і йому комусь допомогти, тому взяв товариша, що рився у смітнику, під руку й повів у магазин, промовляючи: «Прийшов час нам закупитися на вечерю!»
Безхатченко намагався вирватися з рук Саші. Щось говорив йому про той смітник, але колега його навіть чути не хотів, обіцяв нагодувати його смачною вечерею.
У два різні кошики він поклав одне й те саме. Один був для нас, а другий для його нового товариша. На касі все оплатив, простягнув безхатченку великий пакет з вечерею та напоєм і промовив: «Впевнений, що така людська вечеря прийдеться тобі до смаку! Вдячності не потрібні!»
Повернувшись назад, колега нам розповів про своє благородство, ми всі його підтримали й продовжили далі святкування, а через п‘ять хвилин уже всі й забули про цей випадок.
Наступного дня до нашої фірми під‘їхала ще одна багатенька машинка зі всіма нулями на номерах. Чоловік, який вийшов з машини, дуже насторожив нашого Сашу. Він аж трястися почав, говорячи, що це той самий безхатченко.
⁃ Ну, привіт, благодійнику! – промовив чоловік у кучі золота й дорогому костюмі.
⁃ Чому ж ти… ви… мовчали?
⁃ А ти хіба мене чув? Я ж тобі пробував пояснити, так ти мене все одно тягнув!
⁃ А чому ви були у такому вигляді?
⁃ Та мій охоронець флешку випадково викинув, згадали вдома, от і переодягнувся у безхатченка, щоб пошукати, щоб мої сусіди мене не пізнали й уваги не звернули. На тій флешці ж всі проекти для вашого керівництва.
Розмова буда перервана нашим керівником, який ще довго вибачався перед колегою, а той лише посміявся.
⁃ Не переймайся, мені й самому весело було. Та ще й він таку смачну дешеву ковбасу купив! Я б сам такої ніколи не купив, а так смачно виявляється!