ЖИТТЯ

Дружина стала виглядати гірше, ніж коли-небудь, мені не подобався її зовнішній вигляд, тому ми розлучилися. Через рік я зустрів свою колишню і сильно пошкодував про своє рішення

Вероніка в студентські роки виглядала ефектно  довге руде волосся, карі очі та ідеальна фігура. У мене на той час було багато конкурентів, всі задивлялися на красуню, але вона дісталася мені! Через пів року я зробив коханій пропозицію, ми відгуляли пишне весілля і стали жити разом. Дружина народила мені двох дітей, перші роки спільного життя я насолоджувався її красою і присутністю, а потім помітив значні зміни…

Вероніка вже не сміялася так часто, як раніше, вона припинила спілкуватися з більшою частиною своїх друзів та вже не доглядала за собою. Моя жінка прокидалася зранку, йшла на кухню, готувала сніданок, одягала дітей, прала речі й ще мене будила, щоб не запізнився на роботу. Одним словом, буденність настільки її захопила, що Вероніка вже не була схожа на себе колишню.

Мені стала неприємна присутність дружини, тому я почав порівнювати її з іншими дівчатами, навіть під час сімейної прогулянки я не пропускав поглядом жодної спідниці. Звичайно, Вероніка це бачила, вона часто ображалася, казала не робити так, їй було боляче і неприємно. Я старався припинити це, але вже звик і не міг нічого з собою зробити. Також я почав часто розмовляти з жінкою на тему схуднення, а вона іноді зі сльозами на очах просила припинити говорити про це. Мені здавалося, що мої натяки підштовхнуть її до змін, але робилося тільки гірше  Вероніка впадала в депресію та ставала дедалі агресивнішою. Так пройшло два роки, без жодних змін. Я помітив, що дружина мене не мотивує, не достатньо підтримує і не хоче змінюватися заради мене, тому вирішив подати на розлучення.

Реклама

Вероніка не стала мені нічого обіцяти, просити зберегти сім’ю, вона тільки мовчки погодилася, хоч я і бачив, як їй боляче, адже вона дуже мене кохала, я був її першим чоловіком. Нас розлучили, й мені вже не треба було крадькома дивитися на інших дівчат, розмовляти з ними так, щоб дружина не знала, тому я швидко за неї забув. Дітям платив аліменти, іноді брав до себе.

Через рік я випадково зустрів Вероніку, вона повністю змінилася, стала виглядати краще, ніж, коли ми познайомилися. Колишня схудла, стала більше посміхатися, і діти біля неї виглядали щасливими. Вона пройшла повз мене, привіталася і навіть не зупинилася, а мені стало дуже боляче… Від того, що я втратив такий скарб!

Тепер я зрозумів, що мав підтримувати дружину, мотивувати її не докорами про відсутність фігури, а навпаки, говорити їй компліменти та дарувати любов. Тоді б моя Вероніка відчула себе коханою і змінилася б, сама того не помітивши. Але я обрав інший шлях  дорікань, знущань над її зайвою вагою та видивлянням на інших дівчат. Тепер я розумію, що порівнював діамант з камінням, і від цього стає соромно, і боляче… Вже нічого не змінити, Вероніка виявилася мудрішою за мене, вона гідна кращого життя і вже точно не підпустить до себе чоловіка, який буде опускати її самооцінку.

Реклама

Також цiкаво:

Close