Дитина дивиться на жінку і крuчuть, що це не мама, а чужа тітка

Я працюю офіціанткою у ресторані. Нещодавно я стала свідком забавної історії.

Замовили зал для весілля однієї багатої пари. Оформили все чудово, приготували шикарний торт. На заході діяв дрес-код: жінки були в розкішних вечірніх сукнях, а чоловіки – у костюмах.

У залі облаштували фотозону, де всі робили світлини з молодятами. Працював на весіллі також професійний фотограф. Саме до нього підійшла гарна доглянута жіночка. Вона чемно попросила:

– Чи не могли б Ви зробили світлину, де буде моя сім’я і молодята? Тільки одне прохання: треба все це зробити швидко. Ми підбіжимо до наречених, а Ви зразу фотографуйте.

Зізнаюся: і я, і фотограф були шоковані від такої умови. «Цікаво, що ж то буде?» – думала я.

І от ця жінка з одного кінця приміщення махає рукою чоловіку, який стоїть з малюком по той бік святкової зали. На її сигнал він бере дівчинку на руки і біжить до молодят. Потім підбігає сама жінка. Фотограф швидко знімає за проханням.

Аж тут дитина побачила жінку, пильно дивиться на неї і кричить:

– Це не моя мама! Це чужа тьотя!

Батько забирає дівчинку і біжить подалі від фотозони, щоб заспокоїти дитину. Всі працівники закладу, які стали очевидцями цього випадку, зніяковіли. Я, наприклад, подумала, що чоловік прийшов на весілля з коханкою, а дитина її не сприймає.

Згодом фотограф розповів мені, що ж відбулося насправді. Це дійсно була мама цієї дівчинки. Але всі три роки декретної відпустки ця жінка вдома ходила в штанях та широкій футболці. Без манікюру, без косметики, без зачіски. Дитина звикла бачити маму такою.

На весілля жіночка прибралася, сходила в салон краси та привела себе в порядок. Маля, побачивши маму, почало кричати, що то чужа тітка. Ніякі вмовляння на дитину не діяли – вона заходилася в істериці. Довелося подружжю добиратися до місця одруження на різних машинах. На святкуванні вони навіть сиділи далеко один від одного.

Ми колективом ще довго згадували ту дівчинку, яка маму не впізнала, і весело сміялися.