Дитина плakaла дві ночі біля дверей, бо батьки закрили її спальню на ключ!

Хочу з вами поділитися історією, яку одного разу прочитала тут, й коментарями, які мене вразили! Загалом у тій статті молода мама запитувала поради у досвічених, як привчити трирічну доньку добре спати вночі й припинити кликати батьків.

У коментарях я зустріла чимало хороших мам, що з радістю ділилися своїм досвідом, або й пояснювали, що це незабаром минеться, всі діти переживають такий період й не потрібно їх залишати без уваги, бо це може для всіх погано закінчитися.

Але серед хороших коментарів я знайшла й такий, що шокував мене до глибини душі, і я навіть не знала, як на нього правильно реагувати.

Загалом одна жінка поділилась своїм досвідом «переучування» дитини від нічних криків. Скажу вам, що він не для людей зі слабкими нервами й читати про нього мені вже було важко, мовчу вже про наслідки.

Їхня донька також щоночі прокидалась й кликала батьків, а коли ті не приходили, то сама йшла до них.

Якщо вони не реагували на неї, то починала плакати та кричати. Батьки вирішили, що з цим потрібно боротися, і закрили її у спальні. Дві наступні ночі дівчинка проридала біля дверей спальні. Тепер вони думають, що це прекрасний спосіб, який позбавив їх нічних криків, а доньку від поганої звички.

Я не могла повірити, що є батьки, які можуть бути такими жорстокими зі своїми дітьми. Я розумію, що всі ми втомлюємося і деколи немає сил, щоб дивитися за дитиною, особливо вночі, але ж хіба це нормально – спокійно спати, коли твоя дитина у сусідній кімнаті ридає? Чому не можна просто побути поруч й втішити її, а не діяти такими методами?

Мені страшно уявити, як проходили ці дві ночі для трирічної дівчинки, якій було страшно й самотньо, а нікого не було поруч, батьки просто закрили її й відгородилися від неї.

Я й сама пам’ятаю, що у такому віці часто плакала, але до мене завжди приходив хтось з батьків, обіймав, заспокоював, і я знову спокійно засинала, хоча для них це було важко, у мами, крім мене ще троє дітей, а тато працював з ранку до пізнього вечора. У мене й самої є дитина, але я не знаю, що зі мною повинно статися, щоб я так змогла вчинити зі своєю кровинкою.

Я ось думаю, що ні одна нормальна мама чи тато так не вчинять, чи я чогось не розумію? Можливо, я не права?