Дивовижна історія, що трапилася з моєю колегою у супермаркеті. Після цього я почала вірити у різдвяні дива

На роботі я дружу з колегою Марією. Хочу розповісти вам про диво, що трапилося з нею у супермаркеті. Це було перед Різдвом минулого року.

Марія три роки тому займалася професійно плаванням, але травмувала руку. Після цього про спорт можна було забути. Лікарі лише руками розводили. Операцію жінці зробили, але біль у плечі був настільки нестерпним, що вона не один раз плакала, сидячи за комп’ютером на роботі. Традиційна терапія не допомагала. Куди тільки не зверталася моя подруга, а результату не було.

Якось в обідню перерву ми з Марією пішли до супермаркету, щоб купити кави та тістечок. Перед нами біля каси стояв старенький дідусь. Його покупка коштувала 297 гривень. Наче і взяв небагато: хліб, крупи, шматок ковбаси, картоплю, але кошти не розрахував. Дідусь вийняв з гаманця усі свої гроші. Не вистачало 45 гривень. Старенький чоловік вирішив відкласти ковбасу.

Тоді Марія простягнула касиру двісті гривень зі свого гаманця. Він подивився на неї щирими очима, тремтячими руками торкнувся її хворого плеча і тихо промовив: «Дякую тобі, донечко!»

Коли ми вийшли з супермаркету, Марія зізналася:

– Дивно, та я таке полегшення відчуваю. У мене рука не болить.

– Може, це випадковість? – не повірила я.

Однак випадковість чи ні – але у Марії більше те плече не боліло. Вона перестала пити знеболювальне і могла довго та без страждань працювати своєю правою рукою.

Щоб то не було – можливо, і справді дотик того дідуся допоміг. Та відтоді я почала вірити, що у людей таки є ці дивовижні надздібності. Тепер я точно знаю, що різдвяні чудеса таки трапляються!