Дзвінок свекрухи розставив все по своїх місцях! Прийшов час збирати речі й тікати від нареченого!

Знайомство з Владом відбулось раптово. Ми опинилися в одній компанії й зрозуміли, що цікаві один одному. Ми поговорили пів вечора, а потім він вирішив провести мене додому й біля мого дому ми говорили ледь не до світанку, так не хотіли розставатися. Наступного дня він мені зателефонував (номер взяв у подруги) й запросив на побачення.

Я була найщасливіша дівчина у світі, бо моя симпатія була взаємною! На побачення я збиралась пів дня і біля входу до мого під‘їзду мене чекав Влад з великим букетом квітів та у красивому костюмі. Разом ми пішли у хороше кафе, де довго говорили про все на світі й не могли відвести погляд один від одного. Мене лише єдине тоді насторожило, що він так уникає теми родини, але я вирішила почекати з цим, дати йому час, щоб довіритися мені.

Після цього почалося наче зустрічання. Постійні гуляння, подарунки, довгі розмови. Це був найкращий період у моєму житті! Згодом ми з Владом уже просто не могли один без одного й вирішили, що прийшов час з‘їжджатися.

Я жила з батьками, а Влад в однокімнатній квартирі сам, тому вибір до кого переїжджати був очевидним. Вперше огледівши квартиру, я засумувала, вона здавалась мені надто малою, й у ній не було місця для особистого простору. У себе дома я звикла, що у мене є своя кімната, де я можу від всіх заховатися, а тут у мене це відібрали.

Наступного дня я прокинулась від раннього дзвінка. Прийти в себе мені було важко, бо майже до ранку я розкладала речі. Почувся голос Влада: «Це мама, тримай!»

⁃ Алло, — сказала сонна я, навіть не подумавши про те, що це може бути не моя мама.

⁃ Доброго ранку, спляча красуня! Прийшов час прокидатися! У Влада за розкладом зараз сніданок, маєш приготувати!

Коли я зрозуміла, що зі мною говорить мама Влада, то відразу прокинулась, мов на мене відро води вилили. Я запитала у Влада, чи все добре, він знизував плечима, тоді я взялась спланувати, чим ми будемо харчуватися і написала своєму хлопцеві список покупок у магазині.

Я склала дуже довгий список продуктів, навмисно зазначаючи щось, що важко знайти, тим самим залишаючи для себе більше часу. Коли хлопець вийшов з квартири, я у ту ж мить побігла складати свої речі назад у валізу і вже через пів години сідала у таксі й тікала якнайдалі від цієї квартири.

Через п‘ять хвилин мені почав телефонувати Влад, я не хотіла з ним говорити, тому написала коротке повідомлення про те, що ключі залишила під килимком. Він ще намагався відновити наше спілкування, але я ніяк на це не реагувала.

Для себе я давно прийняла рішення, що ніколи не пов‘яжу долю з «маминим синочком», а цей навіть не міг заперечити час сніданку! Тут і говорити не має про що. Мені потрібен чоловік, а не хлопчик, який у всьому слухає маму.