Ганна виросла в селі, в багатодітній родині. Вона була найстаршою, тому коли не стало мами, замінила її та виростила всіх братів та сестер. Ганна звикла багато працювати, щоб у домі завжди було прибрано, всі тварини в господарстві були нагодовані, було що їсти батькові та дітям та всім було що одягти. Та за цими клопотами дівчині не було коли й навчатися, тому школу Ганна закінчила посередньо, та все ж таки поїхала навчатися до міста.
Звичайно, грошей на навчання в Ганни не було, тому їй довелося не обирати, а просто йти туди, куди пройшла на бюджет – у кулінарний технікум. Та Ганна не сумувала, вона навчалася, а по вечорах мила підлогу – влаштувалася у великий магазин поблизу технікуму.
Після закінчення навчання Ганна не змогла влаштуватися ні кухарем, ні кондитером, тому змушена була й далі мити підлогу. А щоб вистачало на винайману кімнату, Ганна підробляла продавцем у тому ж магазині, де мила підлогу. Саме там вона познайомилася з майбутнім чоловіком. Саша був гарним, високим та розумним. Він якраз закінчив навчання та влаштувався працювати у велику фірму, при чому з перспективою кар’єрного зросту. Про такого хлопця можна було тільки мріяти, тому Ганна відразу погодилася піти з ним на побачення.
Уже через декілька місяців Саша запропонував Ганні руку й серце. Ганна, звісно, погодилася. Весілля було скромними, на нього запросили лише батьків та деяких друзів Саші. Та Ганна все одно була щаслива, адже вона дуже кохала Сашу.
Після одруження молоді стали жити в квартирі чоловіка. Саша запропонував Ганні звільнитися, адже він заробляв достатньо, тож їй не обов’язково було працювати. Уже через два роки Ганна народила чудових дівчаток-близнюків, а потім ще через два роки – хлопчика.
Ганна була гарною домогосподаркою. Вона завжди намагалася тримати дім у чистоті, навіть з маленькими дітьми. Вона встигала не тільки прибирати, прати, готувати, дивитися за дітьми, а й займатися з ними та слідкувати за собою. Проте салонів Ганна не відвідувала, намагалася сама вдома робити собі сякий-такий манікюр, зачіску, макіяж, робити зранку зарядку разом з дітьми. Тобто, намагалася бути ідеальною дружиною.
Та після появи дітей Саша став сприймати дружину лише як домогосподарку. Він не цінував її спроб виглядати гарно, та й сам не намагався допомогти дружині, щоб вона могла присвятити час собі, та й на салони гроші не виділяв, хоча й отримав підвищення й став заробляти досить багато. Собі Саша купив машину, а Ганні не захотів виділяти гроші на курси.
Згодом Саша навіть перестав брати з собою дружину, коли йшов у гості. Він говорив, що Ганна не має освіти, не має роботи, усе, що вона знає та вміє, – це готувати та міняти підгузки, а весь її досвід роботи – це миття підлоги, тож їй ні про що буде говорити з його високоосвіченими друзями. Саша став прискіпуватися до кожної дрібниці, і згодом почав звинувачувати дружину в тому, що вона й господиня погана, адже не може навіть речі скласти на місця. Чоловік просто став соромитися своєї дружини й все менше приділяв їй уваги.
Ганні чоловік прямо говорив, що вона «нixто», і більш як підлогу мити, ні на що не здатна. Ганна ж з цим погоджувалася та старалася догоджати чоловікові в усьому. Вона його дуже кохала, тому навіть не заперечувала, коли він кожних вихідних йшов до друзів сам або й затримувався в якось друга на ніч.
Згодом Саша став усе частіше затримуватися на роботі, усе частіше ходити до друзів, рідше – з’являтися вдома, навіть на ніч. Ганна намагалася не діймати чоловіка, тому коли він приходив додому, то просто годувала його смачною вечерею та лягала спати, нічого не питаючи. Через деякий час Саша повідомив Ганні, що йде від неї. Саша звинувачував у всьому Ганну, говорив, що це вона винна в розлученні, бо вона стала простою домогосподаркою, не цікавою та не доглянутою. Саме тому, за словами чоловіка, він знайшов коханку. Саша повідомив, що вирішив «вчинити благородно», тому залишив квартиру Ганні та дітям.
Ганна відразу ж влаштувалася на роботу – знову мити підлогу, як і говорив Саша. Спочатку жінка дуже засмутилася через розлучення, майже не їла й не спала, та взяла себе в руки заради дітей. Згодом вона почала помічати, що без чоловіка їй навіть краще, ніхто не діймав її зауваженнями, ніхто не говорив, що вона не випрала вчасно його сорочку чи поклала не туди шкарпетки. Так, Ганна тепер багато працювала й не на кращій роботі, та ніхто не говорив їй, що вона нікчема й ні на що не здатна.
Згодом Ганна стала пекти торти на замовлення. Допомогла їй у цьому сусідка: перед своїм днем народження вона прийшла до Ганни, просто так, поговорити, а та якраз спекла торт, сусідці він так сподобався, що вона попросила Ганну спекти і їй на свято торт. Далі інформація про гарного кондитера поширилася, і згодом Ганна вже не мила підлогу, а готувала торти на замовлення. Потім пройшла ще й курси, справи пішли вгору.
Одного разу торт їй замовив Сергій – власник великої кондитерської, як потім з’ясувалося. Сергій шукав нового працівника, і Ганна погодилася. Сергій був молодшим за Ганну, та згодом він розгледів у ній не лише гарного кондитера. Невдовзі Сергій та Ганна почали зустрічатися…
Через рік Сергій зробив Ганні пропозицію. Вони одружилися та живуть великою дружньою сім’єю. Сергію вдалося знайти спільну мову з дітьми Ганни. Тепер вони чекають на появу четвертої дитини. А Ганна нарешті щаслива з чоловіком, який цінує її, любить та поважає як жінку та як особистість.
