ЖИТТЯ

HeHaвuджy свою племінницю, дaлa б її доброї npoчyxaнки!

«От і як мені зберегти здоровий глузд у всьому цьому б0жевіллі?» – запитувала у мене одна втомлена мама з вuмyченим поглядом.

А вся річ у тім, що вона зовсім і не мама, а всього лише тітка, а за дівчинкою дивиться, тому що її сестра опинилась у лікарні, родичів більше немає, от вона і має глядіти її, щоб дівчинку не забрали у дитячий будинок.

Зараз маленькій племінниці два роки, й це саме той вік, коли діти найбільше кричать та шумлять. Окрім неї, у жінки є двоє своїх дітей – дівчинка восьми років та шестимісячний син.

Реклама

Племінниця руйнує все на своєму шляху і нікого та нічого не шкодує. У їхній дім неможливо зайти, там ніби стався кінець світу, а у жінки повільно здають нерви, вона вже починає кричати: то на чоловіка, то на своїх дітей, то на саму племінницю.

– Я вже не витримую. Ніколи не думала, що скажу таке, але я зненавиділа власну племінницю. До цього я думала, що дівчинка з нами ще пів року поживе точно, доки її мама повністю не відновиться, але зараз розумію, що не витримаю. Якби я могла, то б прямо у цей момент її віддала. Я стримуюсь з останніх сил, щоб не дати її доброї прочуханки. Навіть донька моя нервова та зла стала після життя з племінницею, мовчу вже про чоловіка та себе. І як нам далі з цим жити?

epochtimes.ru

Ми разом з нею витрішили для початку обговорити їх з сестрою дитинство, а тоді повернутися до племінниці. Там і виплила правда про те, що ця жінка була старшою, тому часто отримувала прочуханки замість сестри. І тепер несвідомо жінка прагнула помститися за це племінниці. Звісно, були причини й окрім цього. Доглядати одночасно трьох дітей, адаптувати дівчинку до нового середовища та ще й допомагати хворій сестрі – все це стало лише факторами впливу на жінку.

– Знаєте, я навіть рада, що племінниця з нами пожила. Ми з чоловіком думали перед цим, коли діти трохи підростуть, взяти когось з дитячого будинку, а зараз усвідомили, що так терпіти могли лише своїх, рідних…

Реклама

Також цiкаво:

Close