Господи, так де бачено, щоб на стрижку витрачали 500 гривень! – кpuчить свекруха. – А ще й, крім стрижки, на дерматолога витратила 700! Люди, то що у неї за шкіра там?

З першого дня свекруха всіма силами намагалась відмовити сина одружуватися зі мною. Весь цей час я лише мовчала, думала, що згодом я їй сподобаюсь, вона побачить мене. Я дослухалась до її порад, виконувала, що просили, та вірила, що все зміниться.

Перші пів роки нашого спільного життя вона ледь не щотижня навідувалася з перевірками, щоб побачити, чи має її син що їсти, чомусь була переконана, що я нічого не вмію, руки не з того місця. Насправді у мене все виходить, окрім тортів, але я і не сильно сумую через це, тому що його завжди можна придбати у магазині та їсти часто не корисно.

Коли вона помітила, що у нашому домі немає ніякої солодкої випічки, то почала все носити з дому. Я була не проти, якщо їй так хочеться, то будь ласка, та й чоловік радів, що є чим до чаю пригоститися.

Так вийшло, що ще три роки лікарі рекомендували мені не народжувати, а свекруха ніяк не може вгомонитися, адже ледь не змушувала чоловіка розійтися зі мною, звинувачуючи у безплідді. Але коли зрозуміла, що у цій справі у неї нічого не вийде, то перейшла до мого зовнішнього вигляду.

Рік тому мене підвищили, вимоги до мене зросли, й тепер мій зовнішній вигляд мав бути не просто приємний, а показний, бо я часто представляла фірму. Зі всіма вимогами я справлялась і зі збільшенням доходу вирішила більше витрачати на себе. Я могла спокійно сходити до косметолога, у спортзал, купувати новий одяг і пообідати у якомусь кафе. От лише свекруху це все дратувало, вона вважала, що я маю економити кожну копійку.

Її слова я пропускала повз вуха, бо краще розумію, як мені витрачати гроші, але потім і чоловік перейшов на її бік, мов краще б все витрачене відкладали та могли б дачу або машину купити. Але я з ним не згідна, якщо він хоче машину, то хай і відкладає, я все одно додому більше грошей приношу, ніж він.

Мій чоловік хоче бачити поруч з собою красиву доглянуту жінку, яка буде йому віддавати всю зарплату, але так не буває. Я не тримаю його, тому, якщо щось не влаштовує він може піти, а змінювати свої принципи я не збираюсь.

Хіба є щось жахливе у тому, що я витрачаю свої зароблені гроші на себе? Чи я чогось не розумію?