ЖИТТЯ

І цей вічний рожевий спортивний костюм дружини, – з відразою думав Андрій, – не те, що елегантна сукня Іринки.

А як приємно з нею спілкуватися. Не те, що з дружиною

Іринка легко й по-котячому елегантно вийшла з авто й проводила його повітряним поцілунком. Постукуючи підборами, вона немовби залетіла до під’їзду. Андрій провів її мрійливим поглядом. І розвернувся, щоб їхати додому.

Він потрапив у вечірній затор, та це його мало хвилювало, він був радий, що знайшлася зайва хвилина помріяти про Ірину. Вона була новенькою в офісі й відразу дуже сподобалася всім. Ірина була дуже начитана, розумілася не тільки на офісних документах, а й на сучасному мистецтві, читала всі новинки літератури, відвідували театри та музеї. Також новенька любила подорожувати, і весь час у неї наготові була цікава історія. З нею так приємно було спілкуватися. Не те, що з дружиною…

З Анжелою вони були вже 12 років. І вона перетворилася на справжню домашню насідку. Спочатку розповніла, потім перестала цікавитися всім, окрім дітей та побуту. Дружина перестала доглядати за собою, не спілкувалася з давніми подругами, не хотіла ходити до театру чи кіно. Навіть читати вона перестала, все ніколи, а на тупі серіали час знаходила. І цей вічний рожевий спортивний костюм дружини, – з відразою думав Андрій, – не те, що елегантна сукня Іринки. А як приємно з нею спілкуватися. Не те, що з дружиною, яка вже й не знає, що таке сучасне мистецтво. А подорожує вона тільки до дачі тещиної. Тільки працювати там доводиться чомусь саме Андрію: то сарай зроби, то город перекопай, то приїдь грядочки попідгортати.

Реклама

А Іринка… Тож зовсім інша справа… Чудова фігура, і як вміло вона вміє її підкреслити, навіть у нудному діловому костюмі. Її елегантні сукні просто зводять з розуму, незважаючи на те, що не носить вони ні глибокого декольте, ні міні спідниць. Не сказати б, що Ірина має якусь «голлівудську» зовнішність. Її риси обличчя можна назвати неправильними. Проте в усьому відчувається шарм, елегантність та неабиякий інтелект.

В Андрія з Іриною поки що були суто ділові стосунки. Та й він не хотів лякати новеньку надмірною наполегливістю. Проте сьогодні вона дозволила підвезти її додому, і навіть повітряний поцілунок подарувала. Невдовзі буде запрошення на обід, потім вечерю, а потім…

Та що ж це за вечір такий! Знову хтось сигналить не до речі, навіть помріяти нормально не дадуть. Закипаючи від злості, Андрій все ж пропустив швидку. Та думки про те, що попереду аварія тільки його роздратували. Доведеться ще довше чекати в заторах, а з таких гарних думок збили.

Невдовзі машина Андрія наблизилася до місця аварії. Чоловік побачив, що вантажівка в’їхала в бік маршрутного таксі. Біля останньої на асфальті лежала жінка… в такій куртці, як і в Анжели.

Страшні думки промайнули в голові Андрія. Та ні, не може такого бути! Анжела ж давно вдома, знову дивиться свої серіали.

Проте руки в Андрія спітніли, та й раптом у машині стало якось жарко й незатишно. Послабивши краватку однією рукою, іншою Андрій почав набирати номер дружини. Пальці не слухалися. Він ніяк не міг розблокувати телефон. «Зараз, на жаль, немає зв’язку з вашим абонентом». Знову забула зарядити телефон.

Андрій натиснув на газ. Промайнув світлофор. Та ще й на камерах засвітився з перевищенням швидкості. Та то нічого, скоріше б додому потрапити.

Чоловік і сам не зрозумів, як доїхав додому. Не став навіть ліфт чекати, швиденько побіг сходами. Руками, що вже не слухалися, спробував якнайшвидше знайти ключ. Нарешті потрапив до квартири. Біля порогу чекала Анжела, у тому ж рожевому спортивному костюмі.

– Ти чому не відповідаєш на дзвінки!

– Та телефон розрядився. Ось зараз якраз зібралася ставити на зарядку.

– Ніколи так більше не роби. І не питай нічого.

Андрій міцно обійняв дружину й не хотів відпускати. І рожевий костюм видався не таким вже й дратівливим. Здавалося, що костюм – то символ його дому. Вони сіли разом на кухні вечеряти, і Андрій ніяк не міг надивитися на дружину.

– А давай у суботу поїдемо на дачу. Камін розтопимо, шашлики зробимо, сусідів запросимо, посидимо.

– Добре. Я тоді прям завтра м’ясо замариную, і все підготовлю.

– Знаєш, я, напевно, завтра раніше з роботи приїду. Підемо купимо тобі нову куртку.

– Та що ти, у мене й та зелена ще дуже гарна.

– Ні, не хочу більше бачити ту зелену. Тобі потрібна нова елегантна, і не тільки куртка.

Реклама

Також цiкаво:

Close