Я більше не хочу, щоб мій син мене навідував. Напевно, з мене мати ніяка, якщо виховала такого сина

Я вже вкотре переконуюсь, що життя дуже непередбачуване. Мій чоловік був негідник0м, і таким же видався син. Я стала матір’ю-одиначкою ще коли моєму Антону було 3 роки й виховувала його сама. Доволі довго потрібно було працювати, щоб забезпечити себе і його шматком хліба й базовими потребами для комфортного прожиття.

Спочатку я думала, що мій син росте хорошим й працьовитим, бо вже змалечку він підробляв й приносив додому гроші. Однак, потім я дізналась, що він почав займатись нелегальними справами: то щось краще, то щось охороняє і т.д.

Вже у підліткові роки він почав проявляти неповагу до рідної матері. Як щось питаю у нього, то може нахамити, обізвати й кричати. Зрештою, я перестала докоряти. Потім мій Антон переїхав у столицю й там одружився. Я прибула до Києва на весілля й була невимовно щаслива, що він таки стане сімейною людиною й забуде всі дурниці — стане порядним сім’янином. Але не справдились мої мрії.

У сім’ї він поводився так, як колись його батько зі мною: і бив, і кричав, і погрожував. У результаті його дружина Тамара не витримала й наклала на себе руки, залишивши маленького Артема, мого внука, без материнської опіки. Шкода, що я не втрутилась. Досі звинувачую себе в усьому. Мені й перед родичами соромно, бо постійно з народження мій син лише ганьбить мене. Сусіди почали говорити зі мною лише тоді, коли Антон переїхав до столиці якомога далі він мене. Але що тепер робитиме він з внуком?

На щастя, син попросив, щоб я взяла його до себе, бо виховувати його моєму синові ніколи. Артем на диво повна протилежність синові, бо й люб’язний, милий і веселий. Завжди дякує, коли я йому пиріжки готую чи цукерки купую. Вже понад 2 роки я його доглядаю. Син час від часу навідується, однак це не викликає усмішки ані у сина, ані у мене.

Своєю грубістю й хамовитою поведінкою він лише ображає нас, тому я більше не хочу його бачити. Якось прийшов додому п’яний й почав махати ременем перед сином, я звісно заступилась й сама отримала на гаряче. Але запевняю, більше такого не повториться. Я не дам йому шкодити мені й внукові. Я замкнула древі й поміняла замки. Потім зателефонувала й сказала, що більше не хочу його бачити. Сусіди мене підтримали, тому поки відчуваю себе в безпеці!