Дізнався про зpaдy дружини, коли віз її додому

Життя таке непередбачуване, що ти ніколи не знаєш, у який момент воно повністю перевернеться. Отак одна мить може змінити все до невпізнанності. Щось схоже було й з родиною Дмитра. Він давно відчув, що дружина охолонула, вона більше не бачила у ньому чоловіка, але він щиро вірив у те, що це тимчасово, кpuза стосунків, чи ще щось. Така його віра й стала причиною того, що він терпів її постійно дoкори, кpики, як вона n‘янa поверталась додому посеред ночі. Він продовжував про неї турбуватися і любитися, надіючись, що незабаром все стане на свої місця.

Звісно, він давно почав підозрювати дружину у тому, що у неї хтось з‘явився на стороні, проте намагався ці думки відкидати, бо прямих доказів у нього не було. Вирішив, що ближче до літа поїдуть двоє у відпустку десь до моря, а там, з відпочинком, можливо, пройде криза стосунків.

Дмитро працював таксистом, проте ненавидів працювати у нічні зміни, хоч і заробляв на них більше, але після них весь наступний день коту під хвіст. Проте інколи йому таки доводилось працювати у нічні, коли хтось хворів чи просив його підмінити. От і одного вечора виїхав на зміну, вирішив, що разом трохи більше заробить для їх відпустки з дружиною.

Один виклик змусив його струситися. Він побачив, як на заднє місце сідає його дружина з коханцем. Ніхто з них не звернув увагу на чоловіка за кермом, буди надто зацікавлені один одним та й «градус» давав про себе знати, їхали вони у готель.

Чоловік всю дорогу мовчав, прийняв оплату й рушив далі, мов ніколи й не знав нікого з них, але всередині нього все розривалось. Він взяв себе у руки й зателефонував дружині.

⁃ Кохана, ти де? Вже дуже пізно.

⁃ Ой, та нас тут роботою завалили, не знаю, коли звільнюся.
– Розумію, робота у готелі не така проста, але ти, коли звільнишся, набери, я твої речі привезу.

Дружина остовпіла, чоловік вимкнувся і відправився додому. Його чекала довга й важка ніч, але тепер він був вільним.