У мене чудова сім’я: люблячий чоловік і троє дітей. Двоє старших не живуть з нами, адже мають своїх дітей, а менший син вчиться в університеті, проте на вихідних їздить до нас.
Ми намагаємось жити дружно, тому постійно стараємось забирати внуків на вихідні. Молодий син Олежик також приїжджає з міста на вихідні, адже живе у гуртожитку.
До слова, живемо ми у будинку з чоловіком та його мамою. Мама вже лежача та хвора людина, тому ми намагаємось постійно за нею доглядати. У чоловіка ще є рідна сестра, яка також живе у місті.
Як я вже казала, мама чоловіка нічого сама робити не може, тому ми приглядаємо за нею. Чоловік може допомогти мені її покупати, змінити постіль, а все решту я роблю сама. Я готую їй їжу та часто з нею про щось балакаю. Свекруха ніколи не ставилась до мене, як до рідної, але і поганого нічого не говорила. Я розуміла, що маю допомогти їй, адже чоловік ще ходить на роботу, і він не буде мама їсти варити… Так минало 5 років.
Мої дні були настільки однаковими, що мене вже нудило від того. Зранку я відправляла чоловіка на роботу і знову все те саме: принеси, приготуй, подай. Свекруха з кожним разом була все вибагливіша, але я терпіла, бо мала велику повагу до неї.
Одного дня, свекруха вирішила скласти заповіт. Для цього дня вона попросила, щоб приїхала її донька, яка не було в мами понад чотири роки! Уявляєте? А тут, коли мова пішла про заповіт, то вона приїхала.
Сестра чоловіка живе у місті, яке за 150 кілометрів від села. У тому ж місці і живе мій син, який вчиться. Він їздить кожних вихідних додому і не каже, що це далеко, а от сестра чоловіка, яка має машину, приїхати не може!
Словом, коли приїхала сестра, то я запропонувала їй поїсти, вона не відмовилась. Вона розповідала про свої міські справи і сказала, що я стала якоюсь недоглянутою. Знаєте, вона була права, я настільки забувала про себе, адже мала на голові чоловіка, свекруху, дітей, внуків, а часу на себе не було.
А от сестра чоловіка – гарна доглянута жінка, яка навіть не знає, як лопату в руці тримати! Мені було від цього трохи неприємно, але я пишалась тим, що все вміла робити.
Поговоривши зі мною, сестра чоловіка пішла до свекрухи в кімнату і говорила з нею. Я підслухала розмову і виявилось, що донька моєї свекрухи почала просити гроші в старенької! До слова, усю пенсію, яку отримувала свекруха, ми з чоловіком відкладали на чорний день, бо розуміли, що всяке може статись. Сума за останні п’ять років була досить великою. Свекруха вирішила віддати майже всі гроші доньці!
Коли чоловік приїхав з роботи, то його мама написала заповіт, де поділила хату між дітьми. Тобто, у мого чоловіка і його сестри були дві рівні частини. Це було з одного боку логічно, проте неправильно, адже сестра взагалі не доглядала за мамою. Але це була не моя справа, тому я нічого не говорила.
Сестра поїхала і від того моменту минуло три тижні…
В один день чоловік прийшов до кімнати матері і поклав на звичну “купку” гроші з пенсії. Він помітив, шо грошей стало менше, і спитав мами, у чому справа. Мама мого чоловіка зізналась, що віддала гроші його сестрі, бо та, мовляв, витратила гроші на дорогу.
Коли чоловік подзвонив сестрі, то вона слухавки не взяла.
От скажіть це нормально? Сестра мого чоловіка взагалі знахабніла! Досить того, що до мами не їздить, так ще й гроші має совість брати!