ЖИТТЯ

Я думала, що після чотирьох років зустрічання він зробить мені пропозицію, але мій хлопець запропонував руку і серце нашій спільній знайомій

З Сашею ми познайомилися ще на третьому курсі університету, спочатку я не звертала уваги на нього, але пожаліла, бо він саме розстався зі своєю дівчиною і дуже сумував. Ми стали дружити, майже кожного дня зустрічалися після навчання і до пізньої ночі сиділи та розмовляли, переважно говорив він, я тільки слухала. Ця людина була для мене просто другом, але одного дня він захворів, я принесла йому ліки, ми знову сіли на лавочку і почали говорити, почався дощ, і ми стали під дах, де вперше поцілувалися. Він перший закохався у мене, а я була зайнята навчанням, не думала робити його своїм сенсом життя, але згодом зрозуміла, що також кохаю.

Через два роки наших зустрічань ми переїхали з міста, в якому навчалися, і стали разом жити. Почалися побутові сварки, ми були абсолютно різні, але незважаючи на це, я довіряла йому все своє життя. Так, перші три роки я не думала про весілля, ми планували спочатку заробити грошей, купити автомобіль, переїхати жити в інше місто, а вже потім одружуватися і заводити дітей. Але на четвертому році стосунків рожеві окуляри з моїх очей потроху почали спадати. Я зрозуміла, що мій коханий не такий, яким я його уявляла. Ми б вже давно одружилися, бо і так жили разом, але він просто не хотів… я стала зручною для нього у стосунках, постійно була поряд, підтримувала у всьому, а він тягнувся більше до своїх друзів, вибирав їх, а не мене.

Реклама

Його друзі часто принижували мене в компанії, їхні жарти я не розуміла і часто казала про це хлопцю, але він звинувачував мене у всьому і казав: “Тобі не треба сприймати все так близько до серця, просто у нас такі жарти, краще посмійся з цього і не роби проблему, он Лізку вони ще не так принижують, а вона сміється, переводить тему і всім комфортно! А ти тільки напрягаєш всіх, робиш проблему на пустому місці”.

Реклама

Я слухала його, намагалася не створювати проблем, винуватила свій характер, просила вибачення, а нічого не змінювалося  ці хлопці не поважали ні мене, ні його. Саша сам дозволив їм так поводитися зі мною, не заткнув їм рота з самого початку, тому це стало нормою.

Отже, на четвертому році наших стосунків, я серйозно задумалася про дитину, мені хотілося створити свою сім’ю, але Саша свою думку не змінив  йому було комфортно просто жити разом, за ці роки наші батьки навіть не були знайомі!

Ми стали часто сваритися, він казав, що я тільки забираю його енергію, весь позитив, стала енергетичним вампіром і не даю йому розслабитися.

Одного дня він поїхав у наше рідне місто, до своїх друзів, а я залишилася у квартирі, де ми жили. Саша рідко писав мені першим чи телефонував, тому я сама набрала його увечері і почула сміх тієї Лізки на фоні, він сказав, що відпочиває з друзями, любить мене, і аби я спокійно йшла спати. Але тієї ночі я не заснула, відчувала, що щось не так. І не даремно, бо коли він приїхав, то я побачила синяк на його шиї й зрозуміла, що з Лізою вони не просто товаришують!

Він так і не зізнався у зраді, хоч і клявся, плакав, що за ці роки ні з ким не був, окрім мене, але все було очевидно. Я зібрала речі і пішла від нього.

У батьків вдома я не могла знаходитися, бо та Ліза з нашого міста, і я навіть не могла спокійно вийти погуляти  не хотіла зустрічати людей з його оточення. З нею ми добре знайомі, вона навіть намагалася здружитися зі мною, я її жаліла, бо ця красива дівчина виросла без батька.

Одного дня я прокинулася, зібрала речі та сіла на потяг, яким їздила щонеділі під час студентських років. Я його так кохала! А тепер моя самооцінка та серце розбиті, і склеїти їх я не в силі.
В потязі до мене підсів високий, чорнявий хлопець моїх років, і ми розговорилися. Він представився Владом, і всю дорогу ми говорили на різні теми, а на нашій станції обмінялися номерами та домовилися зустрітися.

З того часу пройшло три роки, зараз мені 27, і я вагітна, завжди мріяла стати молодою мамою, народити хоча б у 22, але доля склалася інакше. З Владом у нас гармонія і повага, ми одружилися через сім місяців наших стосунків, і я забула Сашу, який скоро після нашого розриву одружився на нашій спільній знайомій.
Тепер моя душа спокійна, з Владом у нас друзі спільні, він не залишить мене саму увечері і не піде гуляти з друзями, наші батьки познайомилися майже відразу, і тепер я розумію, що ця людина дала мені більше позитивних емоцій за рік, ніж мій колишній хлопець за чотири.

Попередні стосунки були хворими, я це розуміла, але сподівалася на чудо, я кохала Сашу і думала, що разом ми будемо завжди. Ми були б занадто різними і не могли змінити один одного, тільки зруйнувати. Його зрада знищила мене, я вже не сподівалася на швидке відновлення, але Влад допоміг мені відновитися, і я йому вдячна за це.

Реклама

Також цiкаво:

Close