ЖИТТЯ

Я мріяла, що чоловік поведе мене на день народження до ресторану. Нат0мість він подарував лише букет хризантем. Коли ввечері прийшли гості, я теж не 0тримала від Михайла більше ніч0го. А мені здавалося, що він готував сюрприз. Потім чоловік при наших друзях сказав, що буде водити мене скрізь при одній ум0ві. Мене ш0кувала його відповідь.

Зі своїм чоловіком я була зі студентських років. Ми добре проводили час разом. Темпераменти у нас однакові, тому ми обоє жити не могли без екстриму. Верхова їзда, дайвінг, мотоцикли, подорожі – у на було безліч захоплень. Я з сумом тепер згадую ті часи, адже була тоді молодою і щасливою з Михайлом.

А потім ми одружилися. Придбали квартиру, бо могли собі це дозволити. Мій чоловік ще перед весіллям отримав у спадок батьковий бізнес. Наша сім’я була забезпеченою, тому ми вирішили замислитися над поповненням у родині.

Коли я завагітніла, про активний спосіб життя можна було забути. Я часто лежала у лікарні на збереженні. Михайло теж став добрим сім’янином і вільний час проводив зі мною вдома. Нас обох це влаштовувало. Напевно, ми таки нагулялися у молодості.

Реклама

Я народила чудову дівчинку Уляну. Мишко дуже любив її та леліяв. Коли повертався з роботи, грався з донечкою, приділяв їй максимум уваги. Я раділа з того. Він – хороший батько. Мене теж не обділяв. Завжди дарував мені квіти та подарунки, робив приємні сюрпризи.

Згодом у нас з’явилася двійня: Дмитрик та Ромасик. Михайло попросив мене, щоб я звільнилася з роботи і займалася лише дітьми та хатніми справами. Я подумала, що так дійсно буде краще. Грошей нам вистачало. Тому я не стала виходити на роботу, коли синам виповнилося три роки.

Спочатку мені не дуже подобалася ця роль. Адже з активної жінки я перетворилася на справжню домогосподарку. А потім я звикла до цього. Виховувала дітей, займалася забезпеченням сімейного затишку.

Однак це все забирало у мене дуже багато часу. Навіть сили не було в порядок себе привести. Я постійно куховарила, прибирала, прала, гуляла з малечею, вчила донечку, гралася з синамм. У мене завжди було повно роботи, я з ніг валилася. А потім ще й чоловікові треба увагу приділити.

Я помітила, що Михайло став холодним до мене. Він почав нарікати, що я виглядаю нечупарою. А мені дійсно не було коли ходити по салонам. Тим паче, він сам хотів, щоб я вдома була.

Ще чоловіку не подобалося, що я розтовстіла. Він говорив, що мені пора давно зайнятися спортом і сісти на дієту, бо скоро стану, як корова. Я давно і сама збиралася це зробити. Та мені було ніколи цим займатися, чесне слово. Після других пологів набрала майже 13 кілограмів. Думала, що чоловік то все розуміє і сприймає мене такою, як я є. А виявилося, що він соромиться мене.

Учора мені виповнилося тридцять років. Я очікувала, що Михайло поведе мене на свято до ресторану. Та він сказав, щоб я готувала вечерю вдома, що з дітьми ми нормально там не відпочинемо.

Подарував мені букет хризантем і поїхав на роботу. Я півдня простояла біля плити, прибирала, накривала на стіл. За дітьми теж треба було дивитися. Тому не встигла переодягнутися навіть, коли гості прийшли. Так і зустріла їх у спортивному костюмі.

Я думала, що Михайло на моє тридцятиріччя зробить мені якийсь сюрприз. Але цього не сталося. Натомість він засміявся. Сказав нашим друзям, що я хотіла до ресторану. А потім повернувся до мене і промовив те, що мене шокувало:

– Люба, я буду водити тебе скрізь при одній умові: коли ти нарешті трохи схуднеш і почнеш доглядати за собою.

Мене такі слова обурили. Він сказав це при всіх на моє день народження! Напевне, надивився на роботі на гарних доглянутих дівчат і собі таку захотів. А я весь час для нього старалася: щоб смачно їв, щоб випране і випрасуване все було. Навіть сьогодні і не присідала, геть втомилася, хоча свято було у мене! Чому така несправедливість?

Реклама

Також цiкаво:

Close