ЖИТТЯ

Я народився, коли мамі було п‘ятнадцять, і зараз я виріс й хочу розповісти її історію!

Мама з татом товаришували з дитинства. Коли мамі було 14, вони вперше почали гуляти тільки вдвох й призналися один одному у коханні. На той момент батьку було 17 років. Після дев‘ятого класу всіх учнів відправили на медичний догляд і саме там батьки дізналися те, чого ніяк не очікували. Гінеколог повідомив, що мама вагітна й уже на третьому місяці. За словами мами, раніше дівчата не стежили за своїм циклом особливо, тому лише лікар або чіткі ознаки повідомляли про нове життя всередині них.

Мама чесно мені розповідала, що всі навколо їх засуджували, ледь не змушували міняти віру, бо вони їх осквернили, але ті трималися зі всіх сил. Мама прийняла рішення, що залишить мене, а тато її підтримав. Весілля вони зіграли вже після мого народження, проблем з цим не виникло, бо у них буда спільна дитина.

Скажу чесно, що ні мама, ні тато не розповідали мені про те, чи думали вони позбутися мене, але після мого народження вони робили все, щоб я був щасливим. Дивлячись на батьків, я й подумати не міг, що я небажана дитина, бо вони ніколи не сварилися між собою і всіма способами показували, що люблять мене.

Реклама

На щастя, бабусі та дідусі поставилися до мого народження нормально, тому у нас з ними зараз прекрасний зв’язок. Я єдиний онук з двох сторін, тому любові мені дістається дуже багато!

alfemminile.com

Коли я був підлітком, то з мамою ми стали ще ближчими. Вона розуміла мене, допомагала побороти комплекси, визначити, хто справжній друг і навіть давала поради, як поводитися на побаченні.

З батьками у мене завжди були прекрасні стосунки, можливо, це завдяки тому, що вони завжди могли зрозуміти, адже самі недавно були в такому ж віці.

Я знаю, що серед вас знайдеться багато тих, хто засудить моїх батьків за те, що так рано стали батьками й не мали чого дати дитині, але я виріс щасливим, моє дитинство було переповнене любов‘ю та турботою, тому у мене назріло одне питання: «Невже для когось вік дійсно такий важливий?»

Тобі може бути 40 років, але ти будеш поводитися, як дитина, а може бути 16, і ти будеш мудрим не по роках. Ви й самі, мабуть, чули історії про дивні й дитячі вчинки дорослих та якими розважливими й розумними можуть бути підлітки у тих же ситуаціях.

У кожного є своя доля і лише він може обрати, як йому жити. Чи у 20 років няньчити дітей, чи навчатися та будувати кар‘єру, чи гуляти на вечірках.

Через тиждень батьки святкують двадцятиріччя з дня їхнього весілля, і я можу впевнено сказати, що вони щасливі разом!

І хочу подякувати їм і тут за те, що виховали мене таким, як я є зараз, за те, що завжди давали любов, вчили любити та бути щасливим!

Реклама

Також цiкаво:

Close