Теща 3нeнaвидiлa свою онуку, ще коли та була під серцем її доньки

Ще з першого дня нашого знайомства я нe cпoдoбaвcя тещі. Сподівався, що це пройде з часом. Але ніщо нe мoглo вплинути на Наталю Іванівну. Навіть наше одруження з Лілею нe змiнилo її ставлення до мене. Як же добре, що ми з дружиною живемо окремо і що теща приходить до нас в гості дуже рідко.

А от коли Ліля завагітніла, ситуація ще погіршилась. Це була не перша її вагітність. Тому ми дуже боялись, що й цього разу вона не зможе виносити дитину. Але наше щастя було більшим. Адже ми нарешті зможемо стати батьками.

Як тільки Ліля побачила дві смужки на тесті, одразу записалась до лікаря, яка підтвердила її вагітність. Але оскільки термін ще досить маленький, лікар не змогла дати точних прогнозів стосовно того, чи вдасться виносити цю дитину.

Коли дружина повідомила мені цю чудову новину, я ледь втримав сльози від щастя. Але радіти було рано, адже ми не знали, як пройде ця вагітність. Коли про це дізналась теща, вона не розділила з нами цю радість. Просто спокійним тоном сказала, що сестра її подруги працює в приватній лікарні в кабінеті УЗД. Ніби-то вона ледь не найкращий лікар в районі.

Я не дуже хотів, щоб Ліля йшла до того лікаря. Я не довіряв Наталі Іванівні, знаючи її неприязнь до мене. Але дружина переконала мене, що так буде краще.

Теща записала Лілю вже на наступний день. Але вона назвала занадто велику суму грошей за УЗД. Мене це насторожило, адже УЗД в принципі не можуть так дорого коштувати навіть в найдорожчій приватній лікарні. Тому я вирішив поїхати разом з Лілею до того “спеціаліста”. Під кабінетом УЗД Наталя Іванівна взяла в нас гроші й сказала, що сама розрахується з лікарем. В мене було погане передчуття.

Наталя Іванівна не хотіла, щоб я заходив до кабінету з дружиною. Але я наполіг на своєму. Лікар дивно поводилась і довго оглядала живіт Лілі. А потім спокійним тоном сказала, що дружина або не виносить дитину, або вона помре зразу після народження.

Тоді теща запропонувала оглянути Лілі нирки. До чого тут це, і як все це пов’язано, я не розумів. Але чим довше ми були в тому кабінеті, тим більше хвилювання я відчував. Після огляду нирок, лікар сказала, що Лілі потрібна серйозна операція, бо в неї проблеми з нирками. Саме через це вона не може виносити дитину. Але перед операцією доведеться перервати вагітність.

Як тільки ми вийшли з кабінету, Ліля не змогла стримати сліз. В неї ледь не істерика почалась. Але я її заспокоїв і запропонував сходити ще до одного лікаря в іншій лікарні. Мовляв, це одна думка, треба почути й інших спеціалістів. Ліля погодилась і через кілька днів ми пішли в іншу лікарню. І те, що ми почули, нас шокувало. Виявляється, в Лілі з нирками все чудово і немає причин для хвилювання – вагітність проходить чудово.

Тоді все прояснилось. Наталя Іванівна настільки мене ненавидить, що готова була ризикнути здоров’ям доньки, аби позбутись своєї онуки. Коли ми зрозуміли що й до чого, я одразу зателефонував тещі й, не підбираючи слів, сказав їй все. Вона розплакалась і просила вибачення за це, але я просто кинув слухавку.

На жаль, через кілька місяців Ліля втратила дитину. Коли ми з нею пройшли обстеження, щоб дізнатись причину, виявилось, що в нас з нею несумісні резус-фактори, тому вона й не може виносити нашу дитину.

Після цього теща всіляко заспокоювала доньку і поступово почала нагадувати їй про її колишнього хлопця. Ліля розповідала, що Наталя Іванівна не приймала жодного з її залицяльників. Тому нас здивувало, що теща наполягала, щоб Ліля покинула мене й повернулась до колишнього.

Я дуже хвилювався, що в такому стані Ліля може піддатись впливу мами й покинути мене. Мене шокувало те, що вона зробила далі.

Ліля просто сказала тещі, що любить мене, і ніхто їй більше не потрібен. Після цих слів ми просто перестали спілкуватись з Наталією Іванівною.