Я не наймалася, аби доглядати дітей чужих родичів!

Прийшовши з роботи додому, одразу подзвонив мені мій хлопець та каже: «До нас завітала в гості Алла!». Ну класно, завітала, так завітала. Чому стільки щастя?

Я не була попереджена про гостей, завітала до мене родичка, не моя. І я повинна була її веселити. Це мене дуже розізлило, адже в мене й без цього багато справ, а тут ще потрібно придумати, як розважати підлітка.

Алла – це сестра мого хлопця. Вона ходить в одинадцятий клас. Сама по собі самостійна дитина, адже родом із села, а там виховують дітей так, що ті швидко розпочинають самостійне та незалежне життя.

І одного дня неочікувано вона вирішила приїхати до нас в гості. Мій хлопець спочатку змушений був самотужки придумувати, як її розвеселити, допоки я не повернулася з роботи.

Ось, після завершення робочого дня, приїхала додому і побачила, як вони сиділи на кухні та попивали каву. Колись я думала, що Алла дуже сором’язлива дівчина, але тоді я змінила свою думку. Вона пішла в нашу спальню, сіла своїм заднім місцем на мій туалетний столик та почала робити дурнуваті світлини.

garmoniazhizni.com

«Я знаю, що мій столик красивий, проте він також дорогий. І тобі ніхто не дозволяв сідати на нього!» – спокійно зауважила я.

«Ой, добрий вечір», – привіталася Алла та зразу вийшла зі спальні.

Я вирішила викинути цю ситуацію з голови та піти на кухню випити каву. Приходжу, а її там нема. У мого хлопця виявилися родичі голодними. Ну класно. Називається, попила каву!

«Я, надіюсь, що ти придумала, як розважити мою сестру? Покладаюся на тебе!»— сказав мені мій хлопець.

Звісно, у мене ж нема ніяк справ, окрім того, як веселити Аллу. Взагалі-то, я вже давно розпланувала тодішній вечір, справ було багато, навіть, не знала, як мала все встигнути. А ще того вечора мала приїхати моя найкраща подруга, Віка. Ми вже як три роки не бачилися, бо вона працює в Німеччині. Я була дуже роздратована, адже ця дівчина зіпсувала усі мої плани.

Моєму хлопцю, раптово в один момент, потрібно було їхати на роботу, ніяк не міг відпроситися. Він попросив мене, щоб я побула з його сестрою, розважила її. Ще більше розізлилася. Мені це взагалі було не до вподоби. Я підвищила голос і сказала, щоб брав свою родичку на роботу та не обтяжував мене нею.

Наступного ранку я прокинулася та побачила, що поруч нема мого хлопця. Поки я спала, він все-таки побіг на роботу. Прокинулася і пішла на кухню, а там я побачила Аллу, яка сиділа вже одягнута з красивою зачіскою, макіяжем. Напевне, він попередив, що я візьму її з собою.

Ти кудись плануєш йти? – запитала я.

– Так, хочу піти в центр, в якомусь кафе посидіти, місто побачити, погуляти.

– Ну, добре. Відкриєш в Інтернеті навігатор, будеш ним користуватися. Центр тут близько знаходиться, дійдеш та не заблукаєш. Там і всі кафе, кіно, театр та торговий центр. Будеш мати, куди сходити та на що подивитися. Ось тобі ключі від квартири. Якщо будуть якісь складнощі, то зателефонуєш.

Вона підвелася зі столу та глянула на мене.

– Що таке? Все добре?

– Та просто у мене взагалі грошей нема. Мама тільки на дорогу дала.

Я вирішила просто пропустити її слова крізь вуха та проігнорувати. Містом можна гуляти й без грошей.

Чому я повинна витрачати свої кошти на чужих родичів? Чого її брат втік та не дав грошей, а я мушу давати?

Того ж вечора приходжу після роботи додому і бачу купу людей. Це були родичі мого хлопця. Також там була присутня моя майбутня свекруха.

Усі дружно почали мене виховувати, читати моралі, як це я посміла, їхню дитину саму в місто відпустити та ще й без грошей. Я була водночас шокована та в ступорі. Занадто багато було у квартирі людей, голосів, криків. Також був присутній мій хлопець, який, навіть, ні слова не сказав на мій захист.

Я вирішила не мовчати та висловити все їм в обличчя:

– Шановні, це ви її сюди направили, не давши ні копійки, то чому це я маю робити. Чия вона дитина чи сестра? Я не наймалася нянькою! Забирайте свою дитину з моєї квартирі та їдьте назад у своє село! Не хочу вас тут бачити.

За ними слідом вигнала і свого хлопця, бо він почав мені дорікати та виховувати, казати, яка я погана людина. Один вечір подарував мені волю. Мене це цілком влаштовує, я щаслива!

Оцініть статтю
ZigZag
Я не наймалася, аби доглядати дітей чужих родичів!