Я нeнавuджу свою свекруху понад 15 років, а тепер мене змусили її доглядати!

У шлюбі я вже 16 років, і весь цей час, окрім любові, мене переслідує ще одне нездоланне почуття – ненaвucть до моєї свекрухи. Так вийшло, що з самого початку ми не змогли знайти спільну мову, а потім у нас з’явилась непpuязнь, от лише у неї зовсім не було причин для неї, хоча вона робила все, щоб зіпcyвати мені життя.

Почалось все з того, що на першому нашому знайомстві вона сказала мені, що колишня мого Ігоря набагато краще, і вона була б щаслива, якби він повернувся до неї. Звісно, я могла зрозуміти, що хтось їй подобається більше, ніж я, але ж навіщо це так озвучувати? На наше весілля вона прийшла не сама, а в супроводі тієї самої колишньої. Але це все було лише початком. Стало гірше, коли у нас з’явилися діти, та вона налаштовувала чоловіка проти мене, говорячи, що вони не його. Коли зрозуміла, що спроби марні, то почала внукам нав’язувати, що тато скоро їх покине і знайде собі кращу дружину.

Останні 5 років я вже зовсім не звертала на неї увагу, у мене виробився якийсь імунітет до всіх її спроб зіпсувати мені життя, але й тут вона знайшла спосіб дібратися до мене.

Зовсім недавно вона потрапила у лікарню з інсультом і тепер потребувала постійного догляду і, звісно ж, всі вирішили, що саме я маю проводити з нею кожен день. Та сама людина, яка її ненавидить уже 16 років.

Я спочатку думала, що вони просто жартують про цей догляд, адже теща живе зі своєю донькою та зятем і вони мали б за нею доглядати, але виявилось, що ця «рідна кровинка» сказала, що це повинна робити я, адже у неї двоє маленьких діток, а я маю набагато більше вільного часу.

Але чому ніхто не враховує, що у мене є робота, двоє дітей, нехай вони вже і ходять у школу, але ж догляду потребують, домашні турботи, та й взагалі нас з цією жінкою нічого не об’єднує, окрім її сина.
Я відправилась поговорити з донькою свекрухи та запропонувала її два виходи з даної ситуації. Перший полягав у тому, що їм потрібно продати квартиру та гроші витратити на хороший будинок для літніх людей, де її буду доглядати. Цей варіант вона відразу відкинула, тому що розраховує, що саме вона отримає цю квартиру у спадок і витрачати все на маму їй не хотілось.

Другий варіант полягав у тому, що я догляну свекруху, але тоді її квартира дістанеться мені та моїм дітям. Почувши це, родичка ледь не збожеволіла і почала кричати, що я нахабна і надто багато хочу. А вони мало? Вони хочуть, щоб я доглядала за людиною, яка довгі роки принижувала мене та намагалась зжити з цього світу.

Чоловік теж вважає, що я можу доглянути маму і навіть не хоче чути мене. Я опинилася у замкненому колі, де не хочу псувати стосунки з чоловіком, але і йти на такий компроміс з самою собою не готова.
Зраз моя свекруха ще у лікарні і її долю, з ким та як вона житиме, досі не визначена. На жаль, права голосу їй ніхто не дає, хоча я впевнена, що мене б вона у доглядальниці не вибрала.

А як би ви вчинили, якби опинилися на моєму місці?