ЖИТТЯ

Я побачила, як мій чоловік сидить у кафе з моєю подругою. Вона тримала його за руку

Моя подруга Вікторія довгий час мешкала та працювала за кордоном. Майже одразу після школи батьки забрали її з собою. Її тато працював у посольстві в Німеччині. В школі ми добре з нею спілкували, навіть можна сказати, що були найкращими подругами. Разом сиділи за однією партою, ходили гуляти, відвідували дискотеки та зустрічалися з хлопцями. На початку, коли вона тільки переїхала, то ми ще якось спілкувалися через листування. Але чим більше часу проходила, то все рідше приходили листи. Життя йшло далі. Дитяча дружба швидко забувається.

Я вступила до університету. Там познайомилася зі своїм хлопцем Олександром, який через кілька років зробив мені пропозицію. Він був старшим від мене на кілька років. Вже мав перспективну роботу в архітектурному бюро. На весілля наші батьки спільно зробили нам подарунок – купили окреме житло. Життя йшло просто чудово. Ми ніколи з ним не сварилися. Так інколи маленькі суперечки, типу куди підемо, який фільм будемо дивитися або ж що приготувати на вечерю.

Кілька місяців тому я отримала листа від своєї подруги зі шкільної парти. Вона писала, що незабаром повернеться на батьківщину. Пропонувала знову зустрітися та погуляти, як у давні часи. Я звісно ж була рада майбутній зустрічі. Через роботу та домашні справи майже нікуди не ходила, та направду сказати й не було з ким. Колишні подруги якось розгубилися з часом. Я їй відповіла та написала нову адресу та номер телефону. Через місяць я почула її голос у слухавці. Вона вже приїхала. Одразу напросилася в гості. Воно й не дивно. Адже в неї завжди був пробивний та прямолінійний характер. Домовилися зустрітися в мій наступний вихідний.

Реклама

За ті декілька років, що ми не бачилися, Вікторія сильно змінилася. Новий стиль, нова манера спілкування, постійна усмішка на обличчі. Ми довго сиділи в кафе та розповідали одна одній про наші життя. Виявилося, що вона також була одружена. Проте недовго. Не пройшло й одного року, як вони з чоловіком розлучилися. Ще й на довго затягнули судові процеси.

– Там звісно ж добре, – розповідала Вікторія про життя за кордоном, – але якось все не по справжньому. Натягнуто, наче в дешевому серіалі. Всі такі ввічливі. Завжди посміхаються. Навіть мене заразили своїм усміхом. – Пожартувала вона

Я розповіла їй про свого Олександра. Похвасталася щасливим сімейним життям. Вирішили, що на наступний раз обов’язково познайомлю їх. Ми ще довго теревенили про колишніх однокласників та минуле. Додому я повернулася пізно. Чоловік вже спав.

Пройшло декілька днів. Раптом у двері хтось подзвонив. На порозі стояла Вікторія з пакетом продуктів та пляшками вина. Ми з Олександром не очікували гостей. Але її це не бентежило. Наче в себе вдома вона почала хазяйнувати на кухні та розбирала пакети, поки ми з чоловіком швидко наводили порядок у квартирі. Ми до ночі сиділи за спільним столом. Вікторія все розпитувала про Олександра. Сміялася з його жартів. Коли вони виходили разом курити на балкон, то я помітила, що вона наче ненароком погладила його по плечі. Вже тоді мене це занепокоїло. Розійшлися ми пізно. Я вирішила нічого не говорити Олександрові про свої ревнощі, адже це було смішно.

Після того Вікторія не телефонувала. Я гадала, що вона знову поїхала за кордон. Але одного дня випадково я побачила, як мій чоловік сидить у кафе з моєю подругою. Вона тримала його за руку. В той момент сльози накотилися на очі. «Як вони могли?» – Не виходило з голови одне питання. Я прибігла додому та почала складати речі. Так мене й застав Олександр. Він одразу не зрозумів, що відбувається. Через сльози я все йому висловила. Після чого він силою всадив мене до крісла та пояснив, що Вікторія намагалася його спокусити. Навіть призначила зустріч у кафе наче для того, щоб влаштувати мені сюрприз. Але він відмовився від її залицянь. А руку вона тримала лише декілька секунд. Якби я залишилася там довше, то побачила б як Олександр вириває свої долоні та йде геть.

Я повірила своєму чоловікові. Ми більше не згадували про цей інцидент. А з Вікторією я більше не спілкувалася й не брала слухавку, коли вона телефонувала. Я гадаю, що вона зрозуміла чому.

Реклама

Також цiкаво:

Close