ЖИТТЯ

Я порадила дітям найняти няню, якщо вони хочуть, щоб хтось цілодобово наглядав за онуком. Я ж цього робити не збираюся!

Я рано завагітніла. Мій хлопець якраз пішов до армії, та після повернення він сказав, що сумнівається в тому, що він батько, і замість весілля я отримала скaндал. Я залишилася сама з маленькою донечкою на руках. Я жила з мамою, проте вона відразу сказала, що допомагати мені з дитиною не буде: я можу жити в неї, харчуватися її коштом, та сидіти з онукою чи доглядати за нею вона не збирається.

Дорослішати мені довелося майже одразу після школи. У 19 років я вже сама чекала на дитину. Навчання довелося покинути. Мій хлопець був трохи старшим за мене, він уже закінчив технікум та мав йти до армії. Моя вагітність ніяк не вплинула на його рішення, адже він дуже хотів служити.

Я народила незадовго до його повернення. Коли він приїхав, донечці було майже чотири місяці. Проте після повернення мій хлопець змінився. Його мама завжди ставилася до мене не дуже добре, а тут почала розносити плітки по всьому нашому невеликому містечку, що я народила дитину не від її сина. Згодом я залишилася сама. Мій коханий сказав, що він сумнівається у своєму батьківстві, і що весілля не буде.

Реклама

Я сильно горювала, але мала взяти себе в руки, адже допомагати мені було нікому. Відразу після народження донечки мама мені сказала, що ми можемо жити в неї, користуватися всім, що є і що вона купує, але доглядати за дитиною вона не буде. Мама дотримала своєї обіцянки, тож я мусила все робити сама, а коли донечці виповнилося півтора року, то я віддала її садочок та пішла на роботу.

Мені було дуже складно й працювати, й самій турбуватися про маленьку дитину повністю 24 години на добу, сім днів на тиждень. Мама й справді жодного разу не разу навіть не погуляла з онучкою. Та мені вдалося вийти заміж. Я зустріла гарного чоловіка на роботі. Ми одружилися, і він став справжнім батьком для моєї доньки. Згодом він навіть її вдочерив.

На жаль, декілька років тому чоловіка не стало. Спільних дітей у нас так і не було, тож ми залишилися з донькою вдвох. Та два роки тому я стала бабусею. Моя донька вийшла заміж та народила чудово синочка.

Після народження онука я стала багато часу проводити в доньки (жили вони на винайманій квартирі поруч з моєю). Спочатку я просто допомагала молодій мамі, та згодом всі турботи про онука лягли на мої плечі. Донька попросила мене, щоб я на декілька місяців перевелася на неповний робочий день, і це затягнулося аж на два роки.

Згодом я почала помічати, що моя донька зовсім не опікується сином. Я приходила в обід, і з того часу вона просто зникала: то з подружками, то в салон на вії, на нігті, на ботокс для волосся, то на фітнес, то з чоловіком у ресторан. Незабаром діти почали залишати мені онука й на ніч. І тут я вже не витримала.

Я порадила дітям найняти няню, якщо вони хочуть, щоб хтось цілодобово наглядав за онуком. Я ж цього робити не збираюся! З того часу донька та зять на мене ображаються, про що й кажуть кожного разу при зустрічі.

Може, хтось скаже, що я вчинила егоїстично, проте я вважаю, що правильно. Зараз я знову нормально працюю, а онука бачу по вихідних. Донька та зять, до речі, не відмовилися від моєї допомоги в суботу та неділю. Думаю, вони скоро перестануть ображатися, і я все роблю правильно.

Реклама

Також цiкаво:

Close