Мене звати Тетяна, і вже пів року я не розмовляю ані з батьком, ані з матір’ю. Я звісно їх люблю, але остання подія показала настільки вони ег0їстичні й власні, бо навіть у квартирі, де вони не будуть жити, а лише навідуватись в гості, хочуть усе оформити під свій смак. Мій дизайн їм не до вподоби.
Після закінчення університету я пішла робити в IT-компанію й отримую непогану зарплату. Від свого колишнього хлопця я отримала чимало подарунків, включаючи авто, яке збиралась продати й взяти в іпотеку собі квартиру, щоб не орендувати й вкладати копійку у своє власне житло.
На жаль, перший внесок був доволі великий, тому я попросила деяку суму в батьків. Вони з радістю мені погодилися її дати, і я через свою подругу придбала чудову квартиру біля моєї роботи. Дала задаток і деяку суму відклала на ремонт. Не минуло й місяці, як мої батьки почали нав’язувати мені свої смаки щодо вибору шпалер. Мати взагалі заявила: “Фу, червоний колір стін — це дико і вульгарно! Я у квартиру з такими стінами не зайду. Краще зелений — він заспокоює!”.
Ну подобається мені такий колір і чорні меблі. Такий у мене стиль, а вони як розлютились і гайда висувати свої ультиматуми. Хлопнули дверима й пішли. Думали, що я здамся й зроблю по-їхньому, але вийшло навпаки. Тепер навіть слухавки не беруть, бо звикли, що я завжди танцюю під їхню дудку, а тут я чомусь заперечую? От як мені бути з такими батьками?
