Ми з моїм чоловіком переїхали у Київ зі свого невеличкого міста зовсім недавно. Йому запропонували хорошу роботу, й ми вирішили, що це вдала можливість вирватися. Перед цим у нас народилась донька, тому поки чоловік працює, я сиджу у декреті. Живемо ми на орендованій квартирі, тому багато у чому себе обмежуємо, щоб зекономити зайву копійку. Інколи це стає причиною наших сварок, але ми вміємо швидко миритися.
Найсмішніше у нашій сім’ї те, що я щиро люблю свою свекруху, а після народження доньки почала недолюблювати свою маму. Свекруха і моя мама дві протилежності. Перша зайнята особистим життям й лише зрідка нами цікавиться, а друга дзвонить щодня й говорить, як нам потрібно жити, особливо, мені не подобається, як вона говорить про мого чоловіка Іллю. Вона називає його бідним й нікчемою, а мене це ображає, бо я люблю цю людину. Інколи свідком цих слів стає й сам чоловік і я бачу, як його ображають її слова.
Інколи мама говорить такі безглузді речі, що мені за неї соромно. З її слів може скластися враження, що за мною стояла черга красивих та багатих чоловіків з квартирою у столиці, а мене причарував якийсь безхатько, і я досі цього не помічаю.
Недавно мама почала натякати, що хоче до нас у гості, а коли зрозуміла, що запрошувати ми її не збираємось, то сказала, що купила квитка на наступний тиждень, й це не обговорюється.
Мене це дуже роздратувало, бо вона знає, що ми троє живемо у маленькій однокімнатній квартирі й вмістити десь четверту дорослу особину ніяк не вийде.
Про це її й відверто сказав мій чоловік.
– Я приїду до своєї доньки та внучки! То ти не впустиш мене й триматимеш на порозі, зятю?
Іллю дуже засмутили такі слова мами, бо він ніяк не хотів здатися не привітним, а просто пояснював нашу ситуацію.
Узагалі, я щиро боюсь приїзду мами, щоб вона не наговорила якихось дурниць, що повністю посварять мене з чоловіком й зруйнують нашу родину.
Можливо, у когось є поради, як відмовити маму не приїздити до нас у гості й залишитися з чоловіком у таких же теплих стосунках? Прошу допоможіть!