Я щодня спостерігала за онукою через паркан дитячого садка. Як випросити пробачення у невістки?

Коли я була ще дівчиною, то не мала багато кавалерів. Тому вийшла заміж за некоханого чоловіка. Андрій дуже любить мене, тому моє життя було схоже на казку. Чоловік добре заробляв, тому ми часто відпочивали на курортах. Якщо Андрій був на роботі, то я могла й сама відправитись на відпочинок. Чоловік мені повністю довіряв.

Через декілька років я подарувала чоловікові сина, тому він був дуже щасливий. Щоб я не втомлювалася, в нашому будинку була хатня робітниця і няня для сина. Кращого життя годі було і вигадати.

Марк закінчив школу, інститут. Я все чекала, коли він одружиться, бо боялася не діждатись онуків. Одного дня він привів у наш дім цю Таню, яка була з простої сім’ї, а мені ж хотілося невістку з заможної родини.

Я протестувала проти Тані, навіть не приховувала свою неприязнь в присутності дівчини. Коли вона завагітніла, я доводила синові, що це не його дитина і забороняла одружуватися з Танею. Я навіть погрожувала дівчині, що силою затягну її на аборт. Це було останньою краплею. Таня перестала з нами спілкуватися. На весілля нас теж запросили, але моя гордість не дозволила мені піти туди.

Час ішов, син не навідувався до нас, бо Таня сварилася б на нього. Одного дня я випадково зустріла сина з маленькою донечкою у парку. Коли я побачила дівчинку, то зрозуміла, що вона точна копія мого маленького Марка. Я дуже хотіла потримати внучку на руках, а вона навіть не протестувала. Відразу прийняла мене за рідну. На прощання я попросила сина, щоб він хоча б іноді приходив до нас з онучкою Іринкою.

Син виконав моє прохання. Один раз на місяць потай від дружини він приходив до нас з дочкою. Ми з чоловіком бавилися і були найщасливішими людьми у світі. Коли Іринка почала розмовляти, відвідини припинилися, бо Марк переживав, щоб Таня не дізналася.

У сина я розпитала, в який дитсадок ходить Іринка, тому тепер у мене був щоденний маршрут до дитячого закладу. Я з вулиці спостерігала, як дівчинка грається з іншими дітками. Вона дуже привітна і допитлива.

Мені дуже хотілося, щоб Таня пробачила мені, тому одного дня, коли я поверталася з дитсадка додому, то зайшла до церкви, щоб попросити у Бога про таку милість. На лавці сидів молодий священик. Я купила свічки та по черзі підходила до кожної ікони та зі слізьми просила, щоб налагодити стосунки з невісткою. Священнослужитель довго спостерігав за мною, а потім підійшов і запитав, що у мене трапилось. Я все розповіла, як є. Батюшка порадив мені поговорити з невісткою вона ж також мати, тому повинна зрозуміти мене. Найголовніше, що я мала зробити – це переступити через свою гордість, та попросити вибачення у Тані. Я була здивована мудрістю такого молодого священика. Він такий юний, а вже розуміє такі прості істини.

Наступного ж дня я пішла в дім сина. Невістка не дуже рада була мене бачити. Я попросила всього лише півгодини її часу, щоб поговорити. Зі слізьми каяття я визнала свою провину і благала прощення. Де й ділася моя гордість. Заради онуки я була готова на будь-які жертви.

Таня виявилася доброю жінкою. Вона запросила мене на кухню, пригостила чаєм. Молода жінка також поділилася своїми переживаннями. Виявляється, вона вже декілька тижнів погано спить уночі, бо їй сниться страшний сон, що я намагаюся викрасти їхню дівчинку. Крім того, Таня постійно відчувала, що чоловік сумує за своїми батьками. Якби я не прийшла до неї перша, то вона неодмінно б прийшла сама, щоб примиритися.

Коли син повернувся з роботи, то був дуже радий побачити нас разом усміхненими. Тепер ми бачили внучку щодня, а на вихідні, коли молоді батьки хотіли побути наодинці, Іринка приходила до нас у гості. Вона дуже любить разом зі мною господарювати на кухні. Ми готуємо різноманітні страви, а коли батьки приходять її забирати додому, то і їх пригощаємо смаколиками.

Нещодавно ми дізналися, що Таня знову вагітна. Вона чудова господиня і мама. Кращої жінки для мого сина я не можу й уявити. Ми з нетерпінням чекаємо ще одного онука чи онучку і будемо для них найкращими дідусем і бабусею.