Я спокійно собі складала продукти у візочок у супермаркеті, як почула крики. Усі відразу обернулися до мене, я ж не розуміла, що відбувається

Декілька днів тому я вирішила зайти в супермаркет по дорозі додому. Начебто і їсти було що, і нічого нам не було потрібно, та просто захотілося прикупити якихось смаколиків, щоб увечері з чоловіком подивитися фільм. І саме тут сталася історія, яка мене неприємно вразила…

Усе було ось як. Я спокійно собі складала продукти у візочок у супермаркеті, як почула крики. Усі відразу обернулися до мене, я ж не розуміла, що відбувається. Тут я знову почула крики, та голос був якийсь занадто писклявий, чи просто та жінка була дуже роздратована, тому я не відразу зрозуміла, що вона звертається саме до мене.

І тут до мене дійшло, то кричала прибиральниця, і саме на мене! Виявляється, у тому відділі, що я якраз була, вона тільки помила підлогу. А надворі якраз почав танути сніг, і все змішалося з піском, тож, звичайно, за мною тягнулися брудні сліди. Якщо б підлога не була мокрою, може, я б не так наслідила, так її ж щойно помили.

– Гей ти, цаца! Так-так, до тебе звертаюся, ти осліпла чи оглухла? Кричу тобі вже п’ять хвилин! Може, досить по помитому ходити, га? А то зараз дам ганчірку в зуби й будеш сама за собою прибирати!

– У чому справа, шановна? – я вирішила не роздувати конфлікт до вселенських масштабів, бо й так на нас звернули увагу усі покупці неподалік.

– Так ти ще не зрозуміла, у чому тут справа? Кажу ж, досить по помитому ходити, а то зараз сама прибирати будеш.

– Жінок, досить на мене кричати. Хіба ж то не ваша робота – підлогу мити? Свою я вже на сьогодні я закінчила.

Я вирішила на цьому завершити наше «спілкування» та просто пішла собі далі. Та прибиральниця вирішила, що конфлікт не вирішено.

– Та куди ж знову прешся, га? Повилазило, чи що? Тільки ж там підлогу помила, а вона так і пре!

Тут підключилися й інші покупці. Жінки чомусь у своїй більшості підтримали прибиральницю, тож тепер на мене кричали не одна, а відразу три жінки. Спочатку я намагалася пояснити, що й не звернула увагу на те, що підлога помита, а прибиральницю просто не чула, бо не зрозуміла, що то на мене кричать. Я говорила, що просто пішла взяти ті продукти, які були потрібні мені, я ж невинна, що мені потрібні печиво та цукерки, які знаходяться саме в тому відділі, де якраз помили підлогу.

Та ніхто мене й слухати не бажав, прибиральниця вже не добирала слів. Тож я, намагаючись перекричати цей ґвалт, сказала: «Я прийшла в супермаркет по продукти, а не вас вислуховувати. Мити підлогу – ваша робота, тож і виконуйте її сумлінно, а не шукайте винних! А якщо вам щось не подобається, то змінюйте роботу!»

Далі я знайшла адміністратора та поскаржилася на поведінку цієї жінки, та він тільки руками розвів – прибирає в них клінінгова компанія, тож він їй не начальник. Звичайно, адміністратор вибачився та сказав, що обов’язково повідомить адміністратору клінінгової компанії про поведінку їхньої співробітниці.

На цьому все й завершилося. Вечір для мене був зіпсований остаточно. Та я й досі не розумію, чому та жінка на мене накинулася, це ж і справді її робота мити підлогу, не можуть же всі покупці чекати, поки підлога висохне, це те ж саме, якби касир кричала на покупців, які набрали багато продуктів.

Через тиждень мені надійшло повідомлення від адміністратора супермаркету, у якому вони ще раз вибачалися та повідомляли, що провели бесіди з усіма, хто працює в супермаркеті щодо етики спілкування з клієнтами. Сподіваюся, це й справді так, і більше ніхто нікому не буде псувати настрій через підлогу.