Я так і не пробачила йому 3раду, однак не змогла відпустити. Б0ялась, що залишусь до кінця життя сама!

Напевно, ця ситуація трапляється у багатьох сім’ях. Я не раз чула й бачила, як р0злучаються мої знайомі й друзі. Таке життя й не всіх задовольняє шлюб. Мені вже 30 років, й ми з чоловіком прожили чудові 3 роки разом, однак я помітила, як наші стосунки все більше почали бути схожі на фарс. Дітей у нас поки немає, бо ще рано. Ми з ним ровесники, то може йому й рано, але мені вже здається час народжувати й ставати мамою. Але чекаю, то його підвищення, то завершення ремонту, то одужання його батьків. Він щоразу знаходить причину відмахнутись від цієї теми.

А тепер почались й зради. Це стало помітно, коли він почав аж занадто доглядати за собою. Придбав костюм і якісь духи, купив собі смартгодинник, хоча до цього говорив, що все це лише понти. Почав голити пахви й бороду свою доглядати. Загалом — почались зміни, які прийшли неочікувано й навряд чи ці старання заради мене. Все дивно, однак він, як і завжди, ночує вдома, відряджень немає. Однак не знаю, чи з роботи приходить вчасно, бо я працюю адміністратором в торговому залі, й моя зміна закінчується на 3 години пізніше за його.

А головне — телефон! З’явився пароль, а потім почав його ставити екраном донизу, аби не було помітно повідомлень. Все це стало мене нервувати, а він все заперечував і звинувачував мене у моїх ревнощах. За його словами, я завжди не права і знаєте що — я в це вірила! Певно, що сама себе змусила, щоб заспокоїти нерви.

Я так боюся самотності, що не можу йти проти чоловіка і якось погрожувати, що піду від нього. Я наче загнана птаха у клітці. Я бачу, що стосунки вже приносять лише біль, і хай що я роблю не можу нічого зробити. Навіть батькам нічого не розповідаю, щоб їх не хвилювати. Вони лише й чекають внука, а в мене лише одне на думці — чи не покине мене чоловік і чи будемо ми далі разом!