«Я вам не наймuчкa. Годі давати мені нaкази!» – дочка з зятем геть перестали мене поважати. У своїй квартирі я не маю спокою

Моя дочка зруйнувала собі життя, коли вийшла заміж за того пpoйдисвіта. Мій зять геть ненадiйна людина. Через свої постійні намагання швидко розбагатіти кілька років тому він вв’язався в чергову aвaнтюру, через що вони з дочкою втратили квартиру, яка дісталася їм від бабусі, моєї мами.

А дочка замість того, щоб розлучитися з ним, вимагати повернення коштів за квартиру, почала його ще й захищати. «Він же хотів як краще, йому точно пообіцяли, що його ставка на автоматах виграє». Я була зла та шокована через її поведінку, але не змогла залишити на вулиці рідну дочку та онука, якому тільки виповнилося три роки.

«Ми до вас ненадовго. Ось я зароблю грошей, й ми придбаємо власну квартиру,» – присягався мені зять. Але я точно знала, що нічого в нього не вийде. Він такий недалекий та легковірний. Інколи я думаю, що якби йому зараз запропонували купити акції «МММ», то він би ще раз заклав квартиру.

Однак, після кількох років нашого спільного життя я почала помічати, що дочка та її родина ставляться до мене наче до наймички. Я їм готую, прибираю, доглядаю за онуком, а вони це сприймають як належне. Навіть жаліються, коли я щось не встигаю. «Ти знову не приготувала сніданок. Я ж запізнююся» – кричала зранку на мене дочка. Жодної поваги. У власній квартирі я не можу нормально жити. Навіть онук почав зі мною огризатися. Йому є в кого вчитися.

Я не знаю, як вчинити. Не виганяти ж мені дочку з квартири?