Я все життя 0бражаюся на батьків, за те що все дитинство я провела у 3лиднях

Знаєте, я зараз скажу ту річ, яку більшість не розділить зі мною. Та навіть більшість 0судить мене за такі слова, проте це правда, і я хочу висказатися.

Я не розумію, для чого бідні люди народжують дітей тоді, коли в них абсолютно нічого немає. Ні будинку, ні нормальної роботи, ні коштів, щоб нормально забезпечити себе, не те, що ще й дітей.

Для чого? Яка ціль? Щоб діти також мучилися та жили бідно? Немає такої гострої необхідності поширювати людський вид. Нас і так багато. Я народилася в бідній сім’ї. І ще чотири мої сестри також. Батьки були прибиральницею та різноробочий. Вони себе не завжди могли прокормити, а тут ще й п’ятеро дітей. Для чого?

Все своє дитинство ми з сестрами чули лише образи та насмішки за те, що ми бідні. Були часи, що й голодували. Носили одна за одною одяг. А придбання нової курточки чи чобіт на зиму – це була ціла трагедія для сімейного бюджету, адже на п’ятьох дітей грошей треба відповідно в п’ять разів більше, ніж на одного.

Знаєте, можливо виглядає так, ніби я бідкаюся на те, що батьки народили мене. Саме так, я саме це й роблю. Бо все, що я пережила, будучи бідною – не побажаю і заклятому ворогу. Я ображена на батьків, за те, що народилася та виросла в злиднях та провела дитинство жебракуючи. І саме тому не підтримую з ними зв’язок.

Я все зробила для себе в цьому світі сама. Сама вступила до університету, сама оплатила навчання пахаючи на декількох роботах, паралельно навчаючись. Сама знайшла хорошу роботу і побудувала успішну кар’єру. Проте моє минуле ніяк не відпускає мене. Я соромлюся свого дитинства. І навіть зараз, коли в мене є коханий чоловік, який є моїм нареченим, мені дуже незручно зустрічатися з його батьками, адже вони багаті та забезпечені, а я цього всього добивалася сама.

І хоча майбутні свекри щиро хвалили мене за те, що я досягла все своїми силами та важкою працею, я все одно не можу позбутися тягучої на набридливої думки про моє минуле та спогади про ті всі насмішки та попрікання моїм матеріальним становищем. Що мені робити? Бо я вже не знаю…